Олександра Телегузова: "Студенти досі не знають своїх прав та повноважень"

Цього літа, вперше за 17 років існування фестивалю "Студентська республіка", його президентом було обрано представницю Вінниччини - третьокурсницю Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова Олександру Телегузову, пишеDepo.Вінниця.. 

Шлях дівчини до перемоги, за її власним зізнанням, був цікавим та... швидким. Втім, каже Олександра, довелося багато та плідно попрацювати.

- Олександро, як ви відкрили для себе "Студреспубліку"?

- Першим стартом для мене став Вінницький обласний дебатний турнір, який проходив у Вінницькому національному медичному університеті. Після того, як ми з колегою посіли третє місце, то потрапили до Студентського парламенту Вінниччини. А оскільки студентський парламент Вінниччини є основним партнером проведення регіонального етапу "Студентської республіки", мене призначили координатором від ВНМУ, і мої колеги-медики запропонували мені висуватись на посаду студентського мера Вінниці. Мене обрали на цю посаду з результатом 65%. Наступним кроком стала участь в організації команди Вінницької "Студерспубліки" для всеукраїнського фіналу.

- І як Ви впоралися із завданням?

- Мушу нескромно визнати: організація була на високому рівні. Від Вінницької області цьогоріч поїхала найбільша делегація - 91 представник, а загальна кількість учасників була не більше 600. Вінницька команда відзначилась своєю дружністю і працьовитістю. На нашому рахунку за результатами "Студреспубліки" - найвища кількість перемог у різних субфестивалях: "Мафія", "КВН", "Найкращий спікер у дебатному турнірі", "Флешмоб" та "Денна туса".

- Що являє собою "Студреспубліка" загалом?

- За офіційним визначенням, це молодіжний мультифестиваль, який має статус міжнародного. А від себе скажу, що це модульна імітація реальної політики України. Це певна команда, яка працює для того, аби студенти, молодь краще розумілися у веденні політичних справ і формували - можливо, у майбутньому - нові політичні інститути, які базуються на справедливості та чесності, чого, нажаль, сьогодні не спостерігається у реальних умовах.

- У чому полягала політична частина фестивалю?

- Це гра, яка включає низку пленумів, факультативів, робочих груп. Її завершальною частиною є загальне віче. Протягом усіх цих пленумів та занять ми формуємо план розвитку країни. Цьогоріч програма "Студреспубліки" називалась "Модернізація країни".

- Хто запропонував тему?

- Експерти. Вони запропонували і можливі шляхи розвитку країни: розпад, тління, тобто подальша деградація, та, звісно, процвітання, на що всі дуже сподіваються. Також був варіант, коли Україна перестане існувати... Це була імітація, симуляція того, які взагалі можливі шляхи розвитку країни сьогодні і що ми як молодь будемо робити, якщо трапиться така ситуація.

- Як при цьому розподілилися уподобання студентів?

- Найбільше хотіли піти у "групу процвітання" і довести, що модернізація в умовах сьогодення зможе призвести до процвітання, що, в принципі, їм вдалося.

- А як відбувався розподіл студентів по групах?

- Досить просто: організатори напроти кожного прізвища писали номер групи методом "сліпого тику". Нас поставили у певні умови, під які ми мали підлаштовуватись.

- У якій групі Ви працювали?

- Мене розподілили до "групи розпаду". Але наша група зосереджувалася на тому, що цей варіант є найменш можливим і найменш бажаним, і ми говорили про те, що модернізації України навіть в умовах розпаду все рівно відбуватиметься в Україні, якою вона була територіально і географічно. Тобто населення України не зможе жити без певних частин своєї батьківщини.

- Темою "Студреспубліки" була модернізація... Наскільки, за Вашими спостереженнями, учасники фестивалю розуміли її сенс?

- На жаль, під час гри було видно, що молодь не хоче і не може зрозуміти основні напрямки розвитку нової України. Ми повсякчас звертались до військової сфери, до того, що в нас недостатньо динамічно розвивається економіка, проте, як показує досвід європейських країн, аби розпочати етап модернізації, необхідно зрозуміти, що все починається з моральних цінностей. А молодь, на жаль, скептично ставилась до цього поняття, і іноді лунало: "Моральні цінності - це взагалі що? Це притаманне для української нації явище чи ні?". Тому більшу увагу звертали на економічні та політичні речі, але команда Вінницького регіону звернула увагу на соціальні проблеми: медицину та формування якісної освіти у плані виховання філософських та морально-етичних цінностей.

- Що ви запропонували?

- Ввести факультативні заняття, починаючи зі школи, з філософії та моралі, а також продовжувати філософську та етичну проблематику в інших предметах, таких як економіка, політологія. Тобто висвітлювати не лише суто матеріальні проблеми, а й те, що спонукало людей до тих чи інших дій. Проводити більш детальний аналіз художньої літератури і ситуацій, які трапляються у житті, з точки зору моральних цінностей. Наступним вектором нашої програми було модернізувати медицину. Сьогодні кожен сьомий в Україні хворий на гепатит С, а лікування досить вартісне, і через це Україна сьогодні стоїть на першому місці в Європі за рівнем смертності від гепатиту С та цирозу печінки. Тому ми запропонували низку медичних реформ, які включали у себе підвищення відсотку фінансування медичної сфери хоча б до 10 за рахунок скорочення субсидій певним групам населення.

- Яким саме?

- Ми говорили про те, що необхідно чітко розділити пенсіонерів та інвалідів на певні групи: чорнобильці і т. ін. - та скоротити хоча б на 50% пільги та субсидії. Однак при цьому ввести систему часткового медичного страхування, яке б базувалося на вже існуючих страхових компаніях. Дану систему деякі експерти визнали цікавою, деякі визнали, що вона повинна бути дієвою у наших реаліях. Однак, все ж таки, головний аспект, який ми намагалися розвинути, - те, що усі наші проблеми з корупцією, з неможливістю мінімалізувати її, полягає у тому, що у нас не виховані інститути справедливості та чесності. Тому ми говорили про те, що всі питання, які провокуються і постають в Україні, мають у базисі моральні цінності. І ми намагалися донести теорію, що колись Казимир Малевич своїм "Чорним квадратом" зруйнував, як він говорив, коло примітивізму, а ми намагаємося сформувати квадрат, усі сторони якого - це мораль, і на яких будуть базуватись усі інші сфери громадської та життєвої діяльності.

- Ви згадали експертів "Студреспубліки". Хто це були?

- Михайло Мінаков, викладач Києво-Могилянської академії та голова Кантівського товариства в Україні, філософ Сергій Дацюк. Андрій Окара, філософ та політолог, відомий як в Росії, так і в Україні, Яков Рабкін з Монреальського університету (Канада)...

- У чому ще проявився міжнародний статус "Студреспубліки"?

 - Цього разу до нас мало іноземців завітало, але гарною новиною було те, що регіональний етап Студреспубліки відбувся і в анексованому Криму, у Севастополі, і представники Севастополя також приїхали до нас.

- Що розповідають севастопольці?

- Що сумують за Україною, за тими настроями, які були в нашій країні, тому що сьогодні у них відбувається певний декаданс, певна деградація інтелектуальних цінностей та надбань. Телевізійний популізм захоплює усіх у свій полон.

- Це була перша перемога представника Вінниччини у "Студреспубліці". У кого пальму першості забрали?

- Минулорічним президентом був Василь Томчишин з Тернополя, його діяльність визнали непродуктивною. А цього року було три кандидати на президенти: Олександр Глазов з Полтави, Олег Ткач з Чернівців і я. Перемогла я з результатом 56%.

- Кількість голосів дорівнювала кількості учасників?

- Так. Але балотуватись у президенти мали право лише ті, хто за результатами трьох днів політичної гри мав найвищий особистісний рейтинг, який присвоювали експерти та модератори.

- Завдяки чому Ви отримали свій рейтинг?

- Бали давались за ораторські здібності, за проект як такий та за актуальність цього проекту. Наш проект був якраз "Модернізація, заснована на моральних цінностях". Ми пропонували спочатку і схему економічного розвитку, однак деякі експерти назвали її лібералістичною, тому ми вирішили не зазіхати на економіку.

- У чому полягав лібералізм?

- Ми пропонували масову приватизацію, а також, за схемою Маргарет Тетчер, яку вона проводила у Великобританії, скоротити низку соціальних пільг, що призвело б до збільшення бюджету.

- А ораторські здібності? Ви виступали із промовою?

- Ораторські здібності - це якість презентації програми, якість відповідей на запитання. Таким чином, експерти, пісумовуючи переваги чи недоліки, виставляли найбільші чи найнижчі бали.

- А з якими проектами виступали конкуренти?

- Полтавська команда - з проектом створення нової інституції, нового виду адміністративних будівель. Він називався "Кабінет модернізації", однак суттєвої різниці між ними та прозорими офісами, які сьогодні існують в більшості регіонів України, особисто я та низка експертів не побачили. Команда Чернівців представила проект щодо політичних ліфтів та конфлікту батьків та дітей. Вони говорили, що все населення потрібно поділити на п'ять великих груп, як у фільмі "Дивергент", і кожна мала б відповідати за певну сферу соціального забезпечення - ніби створити спеціальні райони в країні. Наприклад, на Донбасі - сфера послуг, Західна Україна - промисловість... Ідея новітня, але вона неможлива для реалізації в умовах будь-якої країни.

- Ви перемогли, і протягом року ви - студентський президент України. Які у президента обов'язки, повноваження і в чому, власне, полягатиме його діяльність?

- Як говорив головний організатор "Студреспубліки", президентство - це дар, яким ти повинен розпорядитись, і від того, як ти це зробиш, буде залежати продуктивність твоєї праці. Окрім статусу та низки обов'язків щодо розвитку "Студреспубліки", реалізації моїх власних ідей, у мене, по суті, немає ніяких привілеїв. Що не є зовсім поганим, оскільки виховує дух та бажання побороти всі обставини, аби досягти бажаної мети. І ми разом із Студентським парламентом, який також обирали на "Студреспубліці", наразі працюємо над планом роботи.

- Хто є членами Студпарламенту?

- До Студпарламенту увійшли 11 студентів з різних вузів України. У нас представлені Рівненська, Чернівецька, Чернігівська, Київська, Миколаївська, Вінницька та Херсонська області. Вибори до парламенту проходили паралельно з виборами президента. Кожен, хто бажав пройти до парламенту, повинен був створити власну партію або об'єднатись з іншою. За результатами голосування студентів було обрано партію, яка перемогла, і відповідно від цієї партії йшла більша кількість студентів.

- І що це була за партія?

- "Вінниця-красавиця", тобто команда Вінницького регіону, яка об'єднала навколо себе студентів з інших регіонів. Програма партії здебільшого перекликалась з програмою президента, оскільки президент був головою партії, однак передбачала ще й створення єдиної системи знижок для студентів усієї країни. Тобто ми пропонували певну дисконтну картку, якою б могли користуватись студенти, яка б була накопичувальною з бонусною системою у ряді ресторанів, кафе, магазинів, що користуються попитом у студентів.

- Чи є перспектива, що ця ідея буде втілена?

- Звісно ж, ми зараз працюємо над цим пунктом. Окрім цього у нас багато ідей. Ми плануємо створити єдину мережу лекторіїв по всій країні на теми, цікаві та актуальні для певного регіону. Ми запланували провести п'ять базових лекторіїв із залученням кращих експертів України, і всі теми лекцій будуть стосуватись політвиховання українців та молоді зокрема. У нас на носі місцеві вибори, а студенти, на жаль, навіть не знають про свої права, про поправки до закону про вибори. А що вже говорити про закон про вищу освіту, який був прийнятий шостого вересня минулого року, але досі не вступив повноцінно в дію, і студенти досі не знають своїх прав та повноважень? Чинні пункти та статті закону сьогодні не виконуються у повному обсязі, і деякі студенти навіть не знають, що таке студентське самоврядування, а в низці університетів його навіть і не існує. Але терміновим для нас стало те, що нещодавно був прийнятий новий проект положення про гуртожитки, у якому зовсім не відображена низка прав студентів. Зокрема, є ризик, що студенти просто не зможуть оплачувати власне проживання, тому що гуртожиток буде коштувати для них гривень 200-300 плюс комунальні послуги, а мініміальна стипендія сьогодні - 715 гривень. Тому ми написали листи до Кабміну, Президента, Голови Верховної Ради, Мінрегіонбуду та Міносвіти з проханням переглянути цей проект, залучивши представників студентства. Також ми написали, що готові долучитися до робочої групи з опрацювання цього питання.

Довідка
Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Студентська республіка" зареєстрована Міністерством юстиції України 22 травня 2006 року. Основні напрями діяльності - проведення Міжнародної програми "Студентська республіка", що має на меті сформувати та підготувати молодь до дорослого життя; розвиток студентського самоврядування та активності; налагодження ефективної співпраці з студентством України і світу.

Мета діяльності організації полягає у поліпшенні життя українського студентства, розвитку молодого покоління та захисту прав та інтересів молоді України.
Голова організації - Павло Вікнянський.

Більше про життя регіону читайте на Depo.Вінниця.