Округ №17: Як Кучер "розорав цілину" ґаволова Заболотного

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №17

Центр округу: місто Ладижин

Опис меж: місто Ладижин, Бершадський, Гайсинський, Теплицький, Тростянецький райони

Адреса ОВК: вул. Петра Кравчика, 4

Кількість виборчих дільниць: 215

Кількість зареєстрованих виборців: 158 831

Центром окургу є Ладижин - місто обласного значення, що знаходиться в межах Тростянецького району, однак не є районним центром. Воно розташоване за 114 км від Вінниці на правому березі Південного Бугу в місці впадання річки Сільниці.

В Ладижині знаходиться ТЕС, яка входить до структури ахметівського ПАТ "ДТЕК Західенерго". На станції встановлено 6 енергоблоків потужністю 300 МВт кожен.

Також 10 років тому в місто зайшов ще один потужний інвестор - ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Косюка. Він збудував тут потужності з виробництва комбікормів і зернозаготівлі, а також курники "Нашої Ряби", і кілька багатоквартирних будинків для персоналу.

Ці два підприємства і дають роботу більшості жителів Ладижина. Більше того, містом прокотилось кілька "гастарбайтерських" хвиль - сюди приїжджали на роботу з ближніх та дальніх сіл, і навіть з Вінниці, адже обидва інвестора встановили досить високий рівень заробітної плати.

На сьогодні населення міста становить 22,2 тис. осіб, з яких працевлаштовано 14,5 тис. Безробітних у Ладижині трохи більше 600. Також в Ладижині погана екологія і, відповідно, високий відсоток онкозахворювань.

Крім електроенергії та бройлерів в місті виробляють збірні залізобетонні вироби, лікарські засоби, фармацевтичні препарати, будматеріали, столярку, а також спирт і олію.

Найбільший район ТВО №17 - Бершадський. Тут проживає майже 60 тис.осіб, а в райцентрі Бершадь - 13,0 тисяч. Бершадщина межує з Савранським районом Одеської, Гайворонським районом Кіровоградської та Уманським районом Черкаської областей. Річка Південний Буг ділить територію району навпіл.

Нині у Бершадському районі 12 промислових підприємств, 6 будівельних організацій, 2 автотранспортних підприємства, понад 300 магазинів, 41 заклад громадського харчування. Роботу мають більше 7 тисяч бершадчан, а ще півтори тисячі - на обліку в центрі зайнятості. Підприємницькою діяльністю займаються близько 2 тис. жителів району.

Характерними для Бершадщини є нерудні корисні копалини: тут достатні запаси граніту, глини, кварцових пісків, каоліну. Найбільш розвинена галузь економіки району - харчова та переробна промисловість. Тут виробляють м'ясо бройлерів, слабоалкогольні та безалкогольні напої, дрібну побутову техніку, вирощують цукрові буряки і займаються тваринництвом.

Другий за кількістю жителів район 17-го округу - Гайсинський. Тут проживає 57,5 тис. осіб, а в самому Гайсині - 26,0 тисяч. Район розташований в поясі лісостепу у східній частині Вінницької області. Відстань до обласного центру - 94 км.

Промисловий комплекс Гайсинщини представляють 14 підприємств. В загальному обсязі виробництва переважає харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції. Стабільно працюють підприємства легкої промисловості. Підприємства району виробляють м'ясо, ковбасні та молочні вироби, металеві закаточні кришки, печиво, спирт і військову форму.

В Гайсині більше 10 тис. осіб працевлаштовано, однак майже 4 тисячі - безробітні.

Теплицький район - найменший в межах ТВО №17. І за площею, і за кількістю населення. На Тепличчині проживає 28,5 тис. осіб, у райцентрі смт Теплик - трохи більше 6 тисяч.

У структурі промкомплексу району провідною галуззю є харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції. На території району діє 5 промислових підприємств, де виробляють молокопродукти, спирт, хліб та цукор. Близько 10% жителів району працевлаштовано в галузі сільського господарства.

За радянських часів Тростянецький район прославився рекордими врожаями. Сьогодні район з населенням у 36 тис. осіб теж активно займається сільським господарством. На території Тростянеччини вирощуються зернові культури, цукровий буряк, соняшник, енергетичні культури соя та ріпак.

Харчова галузь представлена шістьма підприємствами, які виробляють м'ясо і субпродукти, ковбасні вироби, цукор-пісок, спирт ректифікований, цільномолочну продукцію, масло тваринне, казеїн.

Також тут функціонує підприємство, яке ремонтує сільськогосподарську техніку і ферми по розведенню племінного молодняка ВРХ та свиней.

Район знаходиться за 120 км від Вінниці, а кількість населення самого Тростянця дещо не дотягує до 8 тис. осіб.

Довідка: Згідно з даними ЦВК, в межі 17-го округу, під час парламентських кампаній 2014-го та 2012-го років, входили місто Ладижин, Бершадський, Гайсинський, Теплицький і Тростянецький райони.

Під час виборів до Верховної ради у 2006 та 2007 роках 17-й округ включав Гайсинський, Іллінецький і Теплицький райони.

А у 2002-му та 1998-му роках до складу округу віднесли Бершадський, Крижопільський, Піщанський, Чечельницький, Ямпільський райони.

Стабільним був склад 17-го округу під час усіх чотирьох президентських кампаній. І в 1999, і в 2004, 2010 та 2014 роках в його межі входила територія міста Ладижин, Бершадського, Піщанського, Теплицького, Тростянецького та Чечельницького районів.

На президентських виборах 1999 року Леонід Кучма набрав удвічі менше голосів, ніж його опонент Петро Симоненко. Тодішній президент країни отримав 31,12%, тоді як за лідера Компартії виборці 17-го ТВО віддали 62,78%.

Результати президентських виборів-2004 на окрузі №17 перегукувались із рештою мажоритарних округів Вінниччини. Переконливу перемогу у всіх трьох турах голосування тут отримав Віктор Ющенко, тоді як Віктор Янукович був відвертим аутсайдером. Так, за першого Віктора свої голоси віддали 117 387 виборців (83,77%), а за другого - 18 154 (13,53%).

У 2010 році на президентських перегонах лідирувала Юлія Тимошенко. Вона отримала 68,88% на 17-му ТВО і перегнала свого опонента Віктора Януковича на 47 тисяч голосів. Останній фінішував з результатом 27,34%.

Під час виборів президента 2014 року на 17-му окрузі сюрпризів не було - прогнозовано переміг Петро Порошенко - 61,94%. Тимошенко тоді набрала лише 18,59%.

Президентські вибори (межі округу №17)

1999 рік. II тур	Леонід Кучма - 31,12%	Петро Симоненко - 62,78%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко- 83,77%	Віктор Янукович - 13,53%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко - 68,88%	Віктор Янукович - 27,34%
2014 рік	Петро Порошенко - 61,94%	Юлія Тимошенко - 18,59%

17-й ТВО у 1998 році став трампліном для своєрідного повернення у велику політику Анатолія Матвієнка - в минулому першого секретаря центрального комітету комуністичної спілки молоді (ЦК ЛКСМУ) та члена ЦК КПУ. Колишній партійний функціонер "успадкував" членство у ВРУ 1-го скликання, однак до скликання №2 не потрапив: у 1994-му програв вибори на своїй рідній Бершадщині.

На парламентських перегонах-'98 "кучміст" Матвієнко, який вже мав у своєму активі Народно-демократичну партію (НДП) і дворічне головування у Вінницькій ОДА, набрав на 13 тисяч голосів більше (27,60%), ніж його опонент - член Компартії і чиновник РДА з Бершаді Іван Павліченко (17,55%). Щоправда у своїй перемозі по мажоритарці Матвієнко впевненим не був, адже одночасно балотувався і за списками "НДП" (був № 2 в списку).

Задовго до старту чергової виборчої кампанії Анатолій Матвієнко зі скандалом покинув "НДП", створив партію "Собор" і пішов у ґрунтовну опозицію до Кучми. Так, у 2002 році він пройшов до Ради за списками "Батьківщини" (був №2 у списку), а на 17-й округ делегував свого помічника "соборівця" Володимира Житника. Однак перше місце на окрузі з перевагою у більш ніж 10 тисяч голосів тоді отримав безпартійний директор сільськогосподарського ТОВ "Передовик" Микола Сокирко. Він набрав 28,57, тоді як Житник - лише 19,49%.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №17)

1998 рік	Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 29,57% Комуністична партія України - 23,37% Народно-демократична партія - 20,76%
2002 рік	Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 30,06% Соціалістична партія України - 26,77% Блок Юлії Тимошенко" - 14,00%
2006 рік	Блок Юлії Тимошенко - 30,35% Соціалістична партія України - 20,01% Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 18,28%
2007 рік	Блок Юлії Тимошенко - 48,71% Блок "НУ-НС" - 21,21% Партія регіонів - 12,08%
2012 рік	Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 47,35% Партія регіонів - 15,00% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 13,04%
2014 рік	Блок Петра Порошенка - 33,84% ПП "Народний Фронт" - 24,94% Радикальна Партія Олега Ляшка - 8,60%

На парламентських виборах у 2006 році з 11 територіальних виборчих округів, на які була поділена Вінницька область, лише на одному переміг блок "Наша Україна". На решті 10 округах тріумф святкував "Блок Юлії Тимошенко". На позачергових виборах у 2007-му БЮТ закріпив позиції і переміг на всіх 11-ти вінницьких ТВО.

У 2006-му у списках партій, які подолали 3% бар'єр, були і вінничани. Зокрема в українську політику тоді потрапили: "тимошенківці" Степан Глусь (директор Немирівського спиртзаводу), Олена Вітенко (чиновниця ОДА); "регіонали" Анатолій Антемюк (бізнесмен), Григорій Калетнік (успішний бізнесмен); Володимир Слободянюк (пенсіонер).

"Наша Україна", крім Петра Порошенка, провела в парламент "соборівця" Анатолія Матвієнка (заступник голови секретаріату президента Ющенка) та нардепів Олександра Омельченка і Миколу Сокирка.

Від "Соцпартії" до ВРУ потрапив заступник голови Вінницької ОДА Іван Бондарчук, який сьогодні є фігурантом кримінального провадження про підготовку до державної зради під час організації минулорічного травневого маршу "Безсмертного полку".

Позачергові вибори-2007 стали переможними для "литвинівців" Олега Зарубінського та Василя Чернія, який був тоді заступником голови Вінницької ОДА. Бізнесвумен та членкиня партії "Вперед, Україно!" Катерина Лук'янова пройшла до Ради за списками Блоку "НУ-НС". А найвідоміший вінницький комуніст Валерій Бевз, який займав посаду заступника Міністра України з питань НС, був № 7 у виборчому списку Компартії.

Парламентські вибори (межі округу №17)

1998 рік	Анатолій Матвієнко - 27,60%	Іван Павліченко -17,55 %
2002 рік	Микола Сокирко - 28,57%	Володимир Житник - 19,49%
2012 рік	Григорій Заболотний - 46,73%	Микола Кучер - 38,71%
2014 рік	Микола Кучер - 47,63%	Павло Каленич - 27,15%

Парламентські перегони 2012 року на 17-му ТВО виграв представник так званої "вінницької єдності" (за мотивами однойменної партії і фракції у Вінницькій облраді), самовисуванець Григорій Заболотний. Він набрав на окрузі 46,73%. Однак такого результату екс-голові Вінницької облради вдалось досягти завдяки підтримці об'єднаної опозиції, а також відмові Анатолія Матвієнка від участі у виборах на користь Заболотного.

Згодом в ЗМІ Матвієнко пояснив свій жертовний жест тим, що Яценюк та компанія обіцяли висунути саме його, як єдиного кандидата від "Об'єднаної опозиції" на окрузі, але раптом підтримали Заболотного. Матвієнко ж, пояснював, що вони із Заболотним "пасуться" на одному електоральному полі і ділять голоси, які для перемоги має зібрати хтось один. Адже тодішнім опозиціонерам на п'яти наступав самовисуванець Микола Кучер, якого Матвієнко називав кандидатом від "регіоналів". Тому, аби Кучер не переміг, Матвієнко поступився мандатом Заболотному.

У 2014 році Заболотний був "омандачений", потрапивши в список "БПП". Попри те, що на окрузі він працював "для галочки" і мажоритарку при наявності сильного конкурента (яким був Микола Кучер) скоріше за все програвав би, та в Раду давнього товариша президента все ж завели. Ймовірно, Заболотному віддали прохідне місце в списку за успішне керування вінницьким штабом Порошенка на президентських виборах-2014.

Самовисуванець Кучер теж тоді заручився підтримкою "БПП" і легко переміг на окрузі, набравши 47,63%. Під час депутатської каденції Кучер на відміну від свого попередника, максимум часу проводив на окрузі. Крім того, він результативно "попрацював" із державним бюджетом, пролобіювавши фінансування низки соціальних проектів, а головне - ремонту шкіл, садочків, лікарень і доріг. Що не може не відобразитись позитивно на його результаті під час наступних виборів.