Округ №14: Жмеринка любить тих, хто має владу

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Одномандатний виборчий округ №14

Центр округу: місто Жмеринка

Опис меж: місто Жмеринка, Жмеринський, Барський, Літинський, Тиврівський райони

Адреса ОВК: вул.Київська, 16

Кількість виборчих дільниць: 270

Кількість зареєстрованих виборців: 161 461

Усі великі населені пункти, які входять до складу ТВО №14, розташовані неподалік Вінниці. Тож чимало виборців округу працюють та навчаються в обласному центрі. Решта працездатного населення задіяне в галузі сільгоспвиробництва, переробки сільгосппродукції та промисловому секторі.

Найбільший населений пункт округу і, відповідно, його центр - місто Жмеринка з населенням у 35 тис. осіб. Це - велика вузлова станція Правобережжя України, заснована в 1865 році. Жмеринський залізничний вузол з'єднує Київ, Одесу, Львів та Могилів-Подільський. Також звідси можна дістатися багатьох Європейських міст. Відстань до обласного центру становить 35 км.

Попри те, що Жмеринка - місто залізничників і чимала частина жмеринчан працевлаштовані саме на "УЗ", промисловий комплекс району теж досить розвинений.

Харчова галузь виробляє етиловий спирт, пиво, солод, хлібобулочні, макаронні та кондитерські вироби. На місцевому кар'єрі добувають щебінь, відсів, просів; два підприємства району виробляють цеглу. Жмеринський "Агромаш" випускає ливарну продукцію для с/г техніки, а лісове господарство - деревину та вироби з неї.

На території району діють підприємства з прямими іноземними інвестиціями: ТОВ "Кристал", ТОВ "Куриловецьке і К", ТОВ "Біоенерджі-Вінниця".

Удвічі менше за Жмеринку місто Бар - тут проживає близько 17 тис. осіб. Відстань до Вінниці - 68 км. Тут діють українсько-німецький завод соків "Pfanner", підприємства з розливу мінеральних вод, машинобудівний завод, птахокомбінат, швейна фабрика.

Кілька років тому на Барщині зупинились три великих підприємства, які виробляли цукор, хліб та спирт.

З-поміж усіх райцентрів, що входять до меж ТВО №14, селище Літин знаходиться найближче до Вінниці - 32,6 км., тож тут непогано розвивається промисловість, торгівля, транспортна галузь. В Літині проживає близько 6 тис. осіб і, водночас, зареєстровано більше 400 підприємств, працюють 42 об'єкти торгівлі, 2 ринки, підприємства побутового обслуговування.

Основними бюджетонаповнювачами райцентру є: молокозавод, м'ясокомбінат та підприємство, що виробляє рушникосушки та радіатори "Маріо". Тільки ці три підприємства забезпечують роботою більше 700 жителів селища.

Тиврів - селище міського типу з населенням у 4 тис. осіб. Харчова промисловість тут не надто розвинена, також кілька років тому був зруйнований завод пластмасових виробів. Утім у селищі Гнівань, неподалік Тиврова, розташований великий гранітний кар'єр та завод спецзалізобетону.

Довідка: Згідно з даними ЦВК, в межі 14-го округу, під час парламентських кампаній 2014-го та 2012-го років, входили місто Жмеринка, Барський, Жмеринський, Літинський та Тиврівський райони.

Під час виборів до Верховної ради у 2006 та 2007 роках 14-й округ включав місто Могилів-Подільський; райони: Могилів-Подільський, Ямпільський і Чернівецький.

А у 2002-му та 1998-му роках до складу округу віднесли м. Жмеринку; Барський, Жмеринський, Літинський та Мурованокуриловецький райони.

Стабільним був склад 14-го округу під час усіх чотирьох президентських кампаній. І в 1999, і в 2004, 2010 та 2014 роках в його межі входила територія Барського, Жмеринського, Літинського та Мурованокуриловецького районів.

Президентські вибори 1999 року на 14-му окрузі виграв Петро Симоненко. Він отримав 60,67% у той час як чинний на той час президент Леонід Кучма набрав всього 33,05%. У 99-му за комуністичним минулим на окрузі ностальгувало 81 724 виборця, які й проголосували за головного комуніста країни. У той же час, Кучму підтримало 44 523 виборця.

Усі три тури виборів 2004 року виграв лідер "помаранчевих" Віктор Ющенко: 54,95%, 71,15% та 82,58% відповідно. Його "біло-блакитний" тезка Віктор Янукович отримав від виборців 14-го ТВО 17,67%, 25,79% та, зрештою, 14,19% підтримки.

У 2010-му Янукович програв виборчі перегони Юлії Тимошенко. Теж в двох турах - в першому поступився на 28 тисяч голосів, а в другому - на 43 тисячі.

Під час виборів президента 2014 року на 14-му ТВО сюрпризів не було - прогнозовано переміг Петро Порошенко - 67,74%. Тимошенко тоді набрала лише 15,60%.

Вибори до ВР у 1998 році виграв безпартійний столичний багатій - генеральний директор Українського об'єднання "Укрнафтопродукт" Олександр Шпак. Він обійшов свого суперника, представника "Компартії" Петра Лабатюка на 24 тисячі голосів (31,51% та 14,17% відповідно).

Щоправда, ця каденція у ВР була єдиною в депутатській кар'єрі столичного нафтовика та любителя гелікоптерів Шпака. Навіть попри те, що в Жмеринці його добре знали - він працював тут і начальником АТП, і завідуючим відділу, і секретарем, а на початку 90-х, і головою міської ради, та наступну виборчу кампанію завершив на третій позиції.

Перше місце на парламентських виборах 2002 року отримав безпартійний вінничанин, директор ТОВ "Техногаз" Володимир Майстришин. За нього проголосувало 50 006 виборців ТВО №14, а за його головного опонента Анатолія Юхимчука - 21 628 (37,84% та 16,36% відповідно).

Нині підприємство Майстришина володіє мережею газозаправних станцій по всій Україні і є другим після "Кока-коли" по реалізації харчової вуглекислоти. Також у екс-нардепа кілька біопаливних котелень у Вінниці, які, зокрема, опалюють близько двох десятків закладів соціальної сфери.

На чергових парламентських виборах у 2006 році з 11 територіальних виборчих округів, на які була поділена Вінницька область, лише на одному переміг блок "Наша Україна". На решті 10 округах тріумф святкував "Блок Юлії Тимошенко". На позачергових виборах у 2007-му БЮТ закріпив позиції і переміг на всіх 11-ти вінницьких ТВО.

У 2006-му у списках партій, які подолали 3% бар'єр були і вінничани. Зокрема в українську політику тоді потрапили: "тимошенківці" Степан Глусь (директор Немирівського спиртзаводу), Олена Вітенко (чиновниця ОДА); "регіонали" Анатолій Антемюк (бізнесмен), Григорій Калетнік (успішний бізнесмен); Володимир Слободянюк (пенсіонер).

"Наша Україна", крім Петра Порошенка, провела в парламент "соборівця" Анатолія Матвієнка (заступник голови секретаріату президента Ющенка) та нардепів Олександра Омельченка і Миколу Сокирка.

Від "Соцпартії" до ВРУ потрапив заступник голови Вінницької ОДА Іван Бондарчук, який сьогодні є фігурантом кримінального провадження про підготовку до державної зради під час організації минулорічного травневого маршу "Безсмертного полку".

Позачергові вибори 2007 року стали переможними для "литвинівців" Олега Зарубінського та Василя Чернія, який був тоді заступником голови Вінницької ОДА. Бізнесвумен та членкиня партії "Вперед, Україно!" Катерина Лук'янова пройшла до Ради за списками Блоку "НУ-НС". А найвідоміший вінницький комуніст Валерій Бевз, який обіймав посаду заступника міністра з питань НС, був № 7 у виборчому списку Компартії.

У 2012 році нардепом від жмеринського округу став самовисуванець, двічі мер Жмеринки, голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та, за чутками, бойфренд Юлії Льовочкіної Віктор Жеребнюк. Головним опонентом Жеребнюка на окрузі ЗМІ називали екс-голову Верховного суду Василя Онопенко, однак останній показав лише третій результат (16,55%) і жодним чином не заважав протеже Льовочкіна отримати мандат.

А кандидат від "Батьківщини", депутат Вінницької облради Іван Мельничук змусив "регіоналів" добре похвилюватися, адже за попередніми підрахунками перемагав саме він. Тоді у Жмеринці розгорілися скандальні баталії з судами та звинуваченнями у фальсифікаціях, а в ЦВК навіть збиралися включити 14-й ТВО у перелік округів, результати виборів на яких варто визнати недійсними.

Зрештою було оголошено перемогу Віктора Жеребнюка з перевагою у 83(!) голоси (0,08%): 34 784 (33,32%) проти 34 701 (33,24%).

Звісно об'єднана опозиція звинуватила членів окружної комісії у псуванні бюлетенів з голосами за свого кандидата і збиралась судитися.

Та навіть без судів вже за 2 роки Іван Мельничук отримав свій мандат. На позачергових парламентських виборах 2014 року Мельничук, який на той момент вже замінив свій партійний квиток "Батьківщини" на "БПП" і отримав посаду голови Літинської РДА, впевнено переміг на окрузі - 42,57%. Жеребнюк тоді "фінішував" третім - 9,42%, а друге місце зайняв "тимошенківець" Володимир Білоіван - 10,56%.