Округ №12: Пролетарсько-робітнича вотчина Порошенка на Вінниччині

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Одномандатний виборчий округ №12

Центр округу: місто Вінниця

Опис меж: місто Вінниця, Вінницький район

Адреса ОВК: вул. Замостянська, 7 (Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" (відділення "Замостя")

Кількість виборчих дільниць: 115

Кількість зареєстрованих виборців: 177 904

Одномандатний мажоритарний виборчий округ №12 охоплює територію міста на лівому березі Південного Бугу та прилеглу частину Вінницького району: села Широка Гребля, Лука-Мелешківська, Писарівка, Цвіжин, Вінницькі Хутори, Оленівка, Олександрівка, Комарів, Вороновиця та інші. В обласному центрі межі округу знаходяться здебільшого у промзоні. І хоча не всі підприємства нині діючі, та на заселення території вони, свого часу, однозначно мали неабиякий вплив.

Водоканал, підшипниковий завод, хімпром, спиртзавод, хлібокомбінат, завод тракторних агрегатів, електроламповий, кондитерська фабрика "Рошен", однойменний молокозаготівельний комплекс, потужне польсько-українське деревообробне підприємство, комбінат, який є одним зі світових лідерів експорту олії, завод фруктово-ягідних концентратів і ще численні виробничі підприємства та величезні складські приміщення – все це "добро" знаходиться саме на лівому березі Бугу у Вінниці. Тут же розташовані й інші "стратегічні об'єкти": залізничний та авто- вокзали, найбільші відкриті продовольчі та промислові ринки, військові частини, тюрма.

Округ включає і найбільші приватні забудови міста, натомість класичних спальних районів тут практично немає. Більшість житлових будинків свого часу зводились для того, щоб забезпечити численні підприємства робочою силою. Відповідно квартири не вражають своїми габаритами, адже були створені для облаштування мінімального житлового простору різноробочих. Здебільшого це малосімейки, або кімнати в гуртожитках сімейного типу.

Навіть сьогодні округ активно забудовується недорогим житлом. На Київській, Стрілецькій, біля колишнього хімзаводу, муніципального ринку, в Тяжилові та на Старому місті ростуть багатоповерхівки із відносно низькою вартістю квадратного метра. Забудовники добре вивчили свого потенційного клієнта, і знають, що елітне житло тут не купуватимуть в таких масштабах, як квартири економ-класу.

Звісно, протягом кількох останніх десятиліть лівий берег Бугу дуже змінився. Зрештою більшість підприємств давно не діють, тож на сьогодні електоральна картина округу вже не така "пролетарсько-робітнича". Тут побільшало освітян, працівників сфери торгівлі та побуту, офісних службовців, чиновників та приватних підприємців. Окремі райони в межах округу помітно молодшають, адже недороге житло дуже популярне у молодих сімей, а на Старому місті та Немирівському шосе все частіше з'являються елітні котеджі.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно з даними ЦВК, в межі 12-го округу, під час парламентських кампаній 2014-го та 2012-го років, входили частина міста Вінниці та Вінницького району. У 2002-му та 1998-му роках до складу округу входили Замостянський, Староміський райони м. Вінниці, а також часина Ленінського району, за винятком території, включеної до виборчого округу № 11.

Та під час виборів до Верховної ради у 2006 та 2007 роках 12-й округ включав місто Хмільник, Хмільницький та Літинський райони. А усі три райони міста Вінниці: Ленінський, Староміський, Замостянський, були включені в межі ТВО №9.

В той же час, під час президентських виборів 2004-го, 2010-го та 2014-го років в межі 12-го округу входила територія колишнього Замостянського району у місті Вінниці та Вінницький район.

У 1999 році до складу округу увійшли Замостянський, Ленінський (за винятком території, включеної до територіального виборчого округу № 11) та Староміський райони міста Вінниці.

На президентських виборах округ №12, як правило, знає кого він хоче – лідери перегонів перемагають впевнено і з великим відривом від опонентів.

Єдине виключення було на президентських виборах 1999-го року. Тоді переможець Леонід Кучма виборов перше місце з невеликим (як для округу) відривом у 3,6 тисячі голосів. Його головний опонент Петро Симоненко отримав 42,93%, тоді як Кучма переміг із результатом у 46,37%.

Вже у 2004-му році виборці 12 округу почали голосувати мало не в унісон. Тоді Віктор Ющенко вже в першому турі одержав 64,91% підримки. Свої голоси за нього віддали 74 182 виборця округу. У той час як за Віктора Януковича проголосувало лише 16 028 вінничан і він завершив перший тур з результатом 14,02%.

Результати другого туру та повторного голосування на 12 окрузі закріпили симпатію вінничан – Ющенко набрав 77,47% (91 957 голосів) і зрештою фінішував з рекордними 82,66%, отримавши 97 361 голос.

Тоді як Янукович в другому турі набирає 19,18% (22 768 голосів), а повторне голосування приносить йому і того менше - 14,04% (16 540 голосів).

Полюбитися виборцям 12-го округу Віктор Янукович не зміг і на чергових виборах 2010 року. Навіть попри те, що в загальнодержавних масштабах він ті вибори виграв.

Більше того, в першому турі Янукович зі своїми 12,21% (12 729 голосів) взагалі зайняв третє місце, поступившись Юлії Тимошенко з результатом 46,3% (48 252 голоси) та Сергію Тігіпку, який набрав 14,45% (15 060 голосів).

В другому турі Янукович зміг розщедрити виборців 12-го округу всього лиш на 19,90 (21 520 голосів), тоді як Тимошенко отримала підтримку 80 тисяч вінничан (74,16%).

На піввідсотка більше підтримки - 74,61% отримав і Петро Порошенко на позачергових виборах президента у 2014 році. Однак він мав чималу фору на 12-му окрузі, адже "обробляв" його ще з 1998 року, коли виборов тут свій перший депутатський мандат. Відтоді він не раз перемагав парламентські вибори по 12-му округу, тож не дивно, що саме тут у першому (та єдиному) турі Порошенка підтримало 82 494 виборця. Юлія Тимошенко тоді отримала 11 576 голосів (10,47%).

Президентські вибори (межі округу №12)

1999 рік. II тур	Леонід Кучма - 46,37%	Петро Симоненко - 42,93%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко- 82,66%	Віктор Янукович - 14,04%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко - 74,16%	Віктор Янукович - 19,90%
2014 рік	Петро Порошенко - 74,61%	Юлія Тимошенко - 10,47%

Округ №12 – найбільший у Вінницькій області за кількістю виборців. Тут голосують майже 178 тисяч вінничан. Закономірно, що саме цей округ мав би бути найскладнішим для бажаючих потрапити до Верховної Ради. Однак вже майже два десятка років вибори на 12-му окрузі проходять без особливої інтриги. Перемогу тут забирає той, хто балотується під прізвищем Порошенко.

Вперше молодий голова спостережної ради ВАТ "Вінницька кондитерська фабрика" Петро Порошенко переміг на окрузі №12 у 1998 році. Тоді 33-річний політик-початківець, новоспечений член партії Медведчука СДПУ(о), отримав свій дебютний депутатський мандат.

На своїх перших виборах Порошенко перестрахувався: він був і самовисуванцем-мажоритарником, і №11 у партійному списку СДПУ(о). Та свій депутатський значок №1 нинішній президент країни отримав саме завдяки виборцям 12-го округу. Тоді за нього проголосувало 18 809 вінничан (17,44%). При явці у 66,55% (108 078 виборців).

Так, результат "не фонтан", однак з огляду на його тодішніх конкурентів, перемога була не легкою. У 98-му вибори на окрузі Порошенку програли: на той момент чинний мер Вінниці Дмитро Дворкіс; бізнесмен Володимир Скомаровський, який за кілька років потому став головою Держмитної служби; нинішній головний вінницький "гриценківець" Сергій Гайструк, вінничанин Сергій Чумак, якого торік обрали керувати УНА-УНСО, а також Андрій Рева, який сьогодні займає міністерську посаду, а у 1998 році був головою Вінницького міського комітету профспілки працівників освіти і науки та членом Всеукраїнської партії трудящих.

А от справжній "фонтан" електоральної підтримки у Порошенка почався вже на чергових парламентських виборах у 2002-му році. Попрацювавши на окрузі в статусі нардепа лише одне скликання, Петро Олексійович утричі покращив свій попередній результат. Так, у 2002-му за нього проголосувало 53 058 виборців округу (49,99%). На той момент Порошенко вже змінив партійність: пішов з партії Медведчука у свою власну - "Солідарність". Також він був висуванцем Виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" і керівником однойменного виборчого штабу.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №12)

1998 рік	Комуністична партія України - 18,70% Народно-демократична партія - 10,90% Партія Зелених України - 8,98%
2002 рік	Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 30,15% Блок Юлії Тимошенко" - 20,39% Комуністична партія України - 12,95%
2006 рік	Блок Юлії Тимошенко - 35,64% Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 21,16% Соціалістична партія України - 15,43%
2007 рік	Блок Юлії Тимошенко - 49,00% Блок "НУ-НС" - 21,17% Партія регіонів - 11,83%
2012 рік	Партія регіонів - 30,00% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 25,54% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 13,96%
2014 рік	ПП "Народний Фронт" - 22,14% Блок Петра Порошенка - 21,82% Об'єднання "Самопоміч" - 10,97% "Опозиційний блок" - 9,43%

У 2002-му усі опоненти Порошенка програли перегони з величезним відривом. Друге місце тоді посів помічник нардепа-комуніста та член Компартії Геннадій Папуш з результатом 6,76% (7 181 голос). Секретар Вінницької міської ради, член "Єдності" Віктор Вікалюк набрав і того менше – 4,87% (5 174 голоса). А нинішній депутат Вінницької облради, одіозний "опоблоківець" Юрій Яремчук у 2002 році заручився підтримкою лише 1,09% виборців (1 161 голос).

Наступні виборчі перегони відбувались і без Порошенка, і без 12-го мажоритарного округу - депутатів обирали за пропорційною системою. Щоправда у 2006 році на чергових виборах Порошенко все-ж мав прохідне місце у партійному списку "Нашої України", та на той момент депутатський мандат був для нього скоріше запасним аеродромом, ніж злітною смугою, як раніше. У Петра Олексійовича наступив період РНБО, скандалу із Зінченком, кримінальної справи, головування в НБУ, міністерських амбіцій та їх повної сатисфакції. А на Вінниччині, в тому числі і на 12-му окрузі, прийшов "час Ю".

На чергових виборах у 2006 році з 11 територіальних виборчих округів, на які була поділена Вінницька область, лише на одному переміг блок "Наша Україна". На решті 10 округах тріумф святкував "Блок Юлії Тимошенко". На позачергових виборах у 2007-му БЮТ закріпив позиції і переміг на всіх 11-ти вінницьких ТВО.

У 2006-му у списках партій, які подолали 3% бар'єр були і вінничани. Зокрема в українську політику тоді потрапили: "тимошенківці" Степан Глусь (директор Немирівського спиртзаводу), Олена Вітенко (чиновниця ОДА); "регіонали" Анатолій Антемюк (бізнесмен), Григорій Калетнік (успішний бізнесмен); Володимир Слободянюк (пенсіонер).

"Наша Україна", крім Петра Порошенка, провела в парламент "соборівця" Анатолія Матвієнка (заступник голови секретаріату президента Ющенка) та нардепів Олександра Омельченка і Миколу Сокирка.

Від "Соцпартії" до ВРУ потрапив заступник голови Вінницької ОДА Іван Бондарчук, який сьогодні є фігурантом кримінального провадження про підготовку до державної зради під час організації минулорічного травневого маршу "Безсмертного полку".

Позачергові вибори 2007-го стали переможними для "литвинівців" Олега Зарубінського та Василя Чернія, який був тоді заступником голови Вінницької ОДА. Бізнесвумен та членкиня партії "Вперед, Україно!" Катерина Лук'янова пройшла до Ради за списками Блоку "НУ-НС". А найвідоміший вінницький комуніст Валерій Бевз, який займав посаду заступника Міністра України з питань НС, був № 7 у виборчому списку Компартії.

Парламентські вибори (межі округу №12)

1998 рік	Петро Порошенко - 17,44%	Володимир Скомаровський - 17,38%
2002 рік	Петро Порошенко - 49,99%	Геннадій Папуш - 6,76%
2012 рік	Петро Порошенко - 71,52%	Володимир Базелюк - 9,12%
2014 рік	Олексій Порошенко - 64,04%	Олександр Слободянюк - 13,90%

З поверненням "мажоритарки" повернувся і на 12-й вінницький округ Петро Порошенко. І не з пустими руками, а з світломузичним фонтаном "Рошен". Будівництво видовищного водограю розпочалось у вересні 2011 року і завершилось під чергові парламентські вибори в жовтні 2012 року. Інвестиція Порошенка попала "в десятку", виборці 12-го округу віддали за нього рекордні 71,52% (73 493 голоса).

Зрозуміло, що дочасні парламентські вибори 2014 року Петру Порошенку, який на той час вже був президентом країни. Так, 12-й округ успадкував його син Олексій Порошенко, де й переміг з непоганим результатом – 64,04%. Тоді позначку навпроти прізвища Порошенко поставили 62 359 вінничан.

Його найбільший конкурент від "Самопомічі" Олександр Слободянюк завершив гонку з результатом 13,9% (13 538 голосів). А "Тимошенківець" Сергій Сітарський, який сьогодні займає посаду голови Вінницької районної ради, став третім з результатом 6,73% (6 559 голосів).