Завдяки флешмобу #Щедрик100challenge в Москві заспівали "Щедрик" українською

У середу, 15 лютого, на 16:00 автор ідеї флешмобу #Щедрик100challenge Назарій Давидовський, клірик Вознесенського храму УПЦ міста Вінниці, викладач кафедри теорії та методики музичного виховання Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу, а також художній керівник жіночого хору "Соломія" запрошує всіх у галерею "АртШик". Під час події жіночий хор, яким керує Назарій, співатиме "Щедрик" знову, а спеціально запрошений на свято художник Денис Дитинюк намалює портрет Миколи Леонтовича. Ця подія не лише закриватиме флешмоб, але й розпочинатиме святкування 140-річчя з дня народження Леонтовича.

Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з Назарієм Давидовським.

– Розкажіть, як взагалі зародилась ідея флешмобу?

– Разом з дівчатами з мого хору наприкінці листопада ми побували в оновленому музеї Миколи Дмитровича Леонтовича в селі Марківка Теплицького району Вінницької області. Я був вражений експозицією, дизайном, там все зроблено з душею. Сподобались такі деталі, як сходинки у вигляді хорових станків, є пульт для диригента. І на самій могилі Леонтовича теж красиво, там, так би мовити, утворили "співоче поле". У музеї ми побачили відео різноманітного виконання "Щедрика". Музейники зібрали колекцію з майже п'яти десятків варіантів виконання відомої колядки. А ми вирішили їм допомогти поповнити колекцію.

– Скільки варіацій "Щедрика" ви зібрали?

– За три місяці флешмобу маємо вже близько 170 різних відео. Всі відео ми передамо в дар музею.

– Ви визначились, в якій саме манері заспіваєте "Щедрик" у фіналі флешмобу?

– За весь час цієї акції я не переставав дивуватись креативності митців, що готували для нас відеороботи. Серед них були справжні шедеври: хор "Орея" зняв цілий фільм, камерний хор "Чернівці" теж вразив. Кожен колектив привносив щось нове у відому мелодію та стиль її подачі. Я переконаний, що "Щедрик" – це філософія, яку кожен сприймає по-своєму. Після всього побаченого та почутого хочеться не просто заспівати, але використати ще й невеличкі засоби сонористики, імітацію шумових ефектів і таке інше. Хочу залучити колег по коледжу – фольклорний ансамбль. Ми зробимо мікс "Щедрика" в класичному виконанні і в більш сучасному.

– Якими були найоригінальніші з присланих відео?

– Для мене було приємно і дуже несподівано, коли в Москві заспівали "Щедрика" українською. А ще – учасниця одного з телешоу Христина Соловій теж взяла участь у флешмобі. Дуже цікаво було почути чоловічий хор "Cantores minores" з Генріхом Грохольським у складі. Приємно було чути Канаду: вперше співаки з міста Сент-Джон виконали "Щедрик", стоячи на березі Атлантичного океану. Нашу ініціативу підхопила капела "Дніпро" Київського університету імені Т. Г. Шевченка, яка є правонаступницею того хору Університету Святого Володимира, яким керував Олександр Кошиць і з яким він здійснив прем'єру "Щедрика" у 1916 році. Взагалі, у флешмобі брали участь люди з різних країн, з різноманітними політичними й конфесійними поглядами та приналежністю до багатьох національних культур.

– Чи всі виконували "Щедрик" українською?

- Ні, не всі. Наприклад, хор храму Святої Марії Магдалини з Мадриду записали дві варіації "Щедрика" – українською та іспанською. Виконавці з Санкт-Петербурга співали варіант російською, а клезмерський бенд заспівав колядку в єврейській варіації.

– Що далі? Який слід залишить по собі флешмоб?

– Всі відео зібрані у вільному доступі на YouTube. Зібравши все, ми вирушимо знову до музею, щоб передати їм всі записи, а також портрет Миколи Леонтовича, який намалює 15 лютого Денис Дитинюк. Чому саме цей художник? Денис – дуже креативна та прогресивна людина. Ми познайомились з ним відносно недавно і я одразу зрозумів, що його роботи мають художню цінність; це не просто портрети, але й картини, що несуть певну мистецьку і культурну складову. Він малюватиме оригінальний портрет композитора.

– Як ви гадаєте, чи допоміг флешмоб популяризувати "Щедрика" в Україні та у світі?

– Зазначу, що ідея флешмобу не потребувала для своєї реалізації великих фінансових вливань. Приємно, що ініціатива була підхоплена простими людьми. Міністерство культури України розповідало офіційно про наш флешмоб, на порталі "Вікіпедія" було створено про нього сторінку, були публікації в українській та в закордонній пресі. "Щедрик" знають по всьому світу! Так ми відсвяткували сторіччя "Щедрика"!