На олтар України: За місяць війни свої життя за рідну землю віддали понад 70 жителів Вінниччини

За місяць з часу повномасштабного вторгнення рашистських військ в Україну чимало жителів Вінниччини віддали свої життя за рідну землю. Нижче – скорботний список з фотографіями загиблих та інформацією про них. На жаль, є фото не всіх загиблих Героїв, кількість даних про полеглих бійців теж різна. Але головна інформація однакова – всі вони полягли за свою Україну. Вічна пам’ять і вічна слава Героям. 

Інфомацію про загиблих за місяць зібрало Суспільне.Вінниця, передає Depo.Вінниця. 

Сімдесят одне життя чоловіків і жінок, хлопців і дівчат з Вінниччини забрали рашисти за місяць війни.

Володимир Рижак

Старший лейтенант Рижак Володимир Васильович (1966 року народження) був родом із села Хижинці Вінницького району. Він загинув 13 березня під час підступного ракетного удару ворога по Яворівському військовому полігоні.

Сергій Сторожук

Народився 28 серпня 1970 року у с. Мончинцях. Працював у будівельній бригаді місцевого сільгосппідприємства, завідувачем складом, завгоспом у гімназії с.Нападівка.

У перший же день війни, 24 лютого, Сергій Сторожук пішов добровольцем у військо. У нього залишились мати, двоє дітей від першого шлюбу, дружина та син.

Ігор Слівка

Загинув від травм час мінометного обстрілу 22 лютого в районі селища Новотроїцьке Донецької області. Йому був 51 рік. На війну пішов добровольцем у 2014 році, п’ятий рік воював за контрактом. У військовослужбовця залишилась мама й донька.

Сергій Бондаренко

Льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 26-річний Сергій Бондаренко був родом із Липовця. Служив у Полтаві. Загинув, виконуючи бойове завдання в зоні бойових дій: в результаті обстрілу та падіння повітряного судна.

Михайло Гасинець

Михайло Гасинець був родом із с.Струтинка Липовецької громади. Загинув 11 березня під Миколаєвом.

Вадим Іванчук

12 березня 2022 року під час запеклих боїв з ворогом під м. Миколаїв героїчно загинув наш земляк, Іванчук Вадим Миколайович, 1973 року народження (учасник АТО 2015 року, солдат-захисник України).

Віктор Махнюк

Віктор Махнюк у 2015 році був в АТО. З 25 лютого він знову став на захист держави. 12 березня герой загинув в бою з диверсійною групою російських окупантів на околиці села Українка, що на Миколаївщині.

Микола Крепкий, Олександр Барчук, Олександр Мельничук, Олексій Хижун, Олександр Драч, Олександр Кондратьєв – працівники комунального підприємства "Аеропорт Вінниця"

Загинули 6 березня під час ракетного обстрілу російських військових.

Олександр Цішенко

У боях за Сєвєродонецьк під обстрілами градів загинув вінничанин Олександр Цішенко. Чоловік працював у "Муніципальній варті", захищав громадський порядок у місті.

Петро Лопатинський

25 лютого в м. Ніжин Чернігівської області загинув житель с. Балабанівка Оратівської ТГ Лопатинський Петро Володимирович. Народився він 1 липня 1994 року. З 2016 року підписав контракт й обороняв Україну.

Сергій Пантелюк

26 лютого на Чернігівщині під час вторгнення окупаційних військ загинув 24-річний Сергій Пантелюк із Бершадської громади. Лейтенант, Герой України. У загиблого залишилися батьки, дружина та новонароджена донька. 

Віктор Петренко

Командир 3-го гранатометного відділення, гранатометного взводу роти вогневої підтримки Віктор Петренко загинув 7 березня, виконуючи бойове завдання на Сході України. Чоловік жив у селі Слобода-Шаргородська.

Євгеній Сециков

Євгеній Сециков служив у лавах українського війська з 2020 року, був контрактником. У боях за Миколаїв віддав життя за Батьківщину.

Чоловік 1998 року народження, родом із села Дзигівка, що на Ямпільщині. Закінчив Одеський університет внутрішніх справ. З жовтня 2020 року пішов контрактником служити до сухопутних військ.

Денис Прилуцький

Денис Прилуцький 2000 року народження, родом з Козятина. Солдат строкової служби, був призваний у листопаді 2020 року, загинув під Генічеськом Херсонської області. Похований у Братській могилі захисників. Після закінчення війни буде перехований у себе на малій батьківщині.

Денис Гринюк

18-річний Денис Гринюк загинув 9 березня під Миколаєвом. Родом був із Бершаді Гайсинського району.

Олександр Зінич

Олександр Зінич, 2001 року народження, був жителем села Погоріла Гайсинського району. Пішов захищати Україну добровольцем. Загинув 24 лютого: Олександра смертельно поранили.

Леонід Захаренко

Леонід Захаренко, 1982 року народження, був жителем Могилів-Подільської громади (село Садки). Загинув у бою під Херсоном,

Олександр Пошевко

Олександр Пошевко був із міста Іллінці. З березня 2018 по березень 2021 року він захищав незалежність та територіальну цілісність нашої держави у складі 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка.

Віталій Бережок

32-річний Віталій Бережок був родом із Забужжя Брацлавської громади. Загинув 11 березня. У 2014 році чолвоік був мобілізований Немирівським районним військовим комісаріатом. Направлений в Ужгородську в/ч ПП В 4673. У зону АТО відправлявся в складі ремонтної роти 128 окремої гірсько-піхотної бригади.

Володимир Даценко

22-річний вінничанин Володимир Даценко загинув під час ракетного обстрілу Міжнародного центру миротворчості та безпеки на Львівщині.

Максим Приходько

Максим Приходько був мешканцем Гніванської громади. З 2014 року служив за контрактом в одній з військових частин. 27 лютого в м. Токмак Запорізької області хлопець загинув, виконуючи службовий обов’язок.

Руслан Печенюк

Руслан Печенюк був родом із Шаргородщини. Загинув у боях під Запоріжжям. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Роман Шиманський

Роман Володимирович Шиманський, 1984 року народження, загинув в Ірпені, у передмісті Києва, коли підривали міст, блокуючи прохід колоні окупантів. Він був уродженець села Міжлісся, мешкав у Войнашівці. З 2014 року був учасником АТО. Усі роки служби був наставником у молодших побратимів.

Руслан Сокольський

39-річний полковник Сокольський Руслан Васильович був мешканцем Гнівані. Загинув на війні 26 лютого. З 2020 року чоловік служив у місті Дніпрі, був керівником полку зв'язку. Також брав участь в АТО в Авдіївці. У чоловіка залишилися батьки, дружина та троє дітей.

Олександр Морський

Олександр Морський був родом із села Клембівка. Морський піхотинець, Герой України, який відстоював нашу незалежність 8 років. У нього залишились дружина й дитина.

Євген Горик

Євген загинув 2 березня 2022 року під час танкових обстрілів, відбиваючи наступ ворожих сил російської федерації в м. Вознесенськ. Він був офіцером режимної служби зонального відділу на території військової частини А 2734. Чоловіку було 41. У нього залишилися батьки, дружина та двоє дітей.

Іван Ребар

Під Запоріжжям 3 березня під "Градами" російської армії загинув ветеран АТО Іван Ребар на прізвисько Хмара. Родом чоловік із Іллінців. Він пройшов "Майдан" із першого до останнього дня, спробував боронити Крим, а потім із перших днів формування батальйону "Донбас", із квітня 2014-го, пішов захищати Україну.

Чоловік вижив в Іловайському котлі, отримавши поранення. А після тривалого лікування — другу групу інвалідності. З осколками в тілі він пішов знову захищати Україну після вторгнення.

Іван Ребар нагороджений медаллю "Захисника Вітчизни", знаком та орденом "За мужність і відвагу", нагрудним знаком за визволення Лисичанська, є нагорода за Іловайськ. Має подяки від Президента, командувача національної гвардії, голови Верховної ради.

Валентина Пушич

Жінка була медиком 72 бригади ЗСУ. Валентина Пушич – "Ромашка" – не раз потрапляла під російські обстріли, одночасно рятуючи життя воїнів в АТО/ООС. До того працювала у міжнародній транспортній фірмі, яка займалася пасажирськими і вантажними перевезеннями по території України та за її межами.

За порятунок військових під час важких боїв з 29 січня 2016  по 5 лютого 2017 Валентину Пушич нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Вона все життя говорила російською, але після боїв за Авдіївку принципово перейшла на українську.

Брати Сергій і Олександр Котенки

Командир батальйону "Вінницькі скіфи", полковник Сергій Котенко загинув під час бою 9 березня. У 2014 році він очолив Гайсинську райдержадміністрацію. Відмовився від посади, щоб повернутися на військову службу. Був учасником АТО. За два дні до цього, у боях під Миколаєвом, поліг його брат — айдарівець Олександр Котенко. Сергій Котенко посмертно удостоєний звання Героя України. 

Іван Далюк

Іван Далюк, 1998 року народження, загинув у бою поблизу Запоріжжя. Він був випускником Вінницького торговельно-економічного інституту.

В'ячеслав Назаров

24-річний військовий Вячеслав Назаров був родом із села Долиняни Мурованокуриловецької громади Могилів-Подільського району. Проживав у селі Іванові. У нього залишилися дружина і двоє дітей.

Вікторія Поліщук

21-річна Вікторія Поліщук ще з дитинства мріяла про професію військовослужбовця і стала військовою, підписавши контракт із ЗСУ у 2020 році.

Ігор Бурдейний

Старший сержант ЗСУ Ігор Бурдейний, 1992 року народження, був мешканцем села Зарічне Тульчинської громади. Загинув, захищаючи Україну.

Андрій Козленко

Андрій Козленко був родом із Гніванської громади. Загинув, захищаючи Україну.

Вадим Ткаченко

09.11.2002 року народження. Загинув 27 лютого в Борисполі.

Максим Купрійчук

17.08.2001 року народження. Служив у 80-й ДШБ. Загинув 25 лютого у районі Херсона.

Максим Яровенко

Яровенко Максим Володимирович, 2003 року народження, загинув у м. Харків. Він був родом із села Рожична Оратівської ТГ. 

Ігор Усик і Олександр Соя

Загинули під час вибухів на арсеналі військової частини А1119. Начальник групи живучості, старший лейтенант Ігор Усик. Командир зенітно-артилерійського взводу батальйону охорони, штаб-сержант Олександр Соя.

Віктор Ільченко

26 лютого загинув Віктор Ільченко з Літина, 1985 р.н. Захисник, батько двох дітей.

Михайло Гикавчук 

Від ракетного удару 13 березня загинув солдат військової частини А 3211 Михайло Гикавчук із села Курашівці Мурованокуриловецької громади Могилів-Подільского району. Боєць 1988 року народження, був мобілізований 28 лютого 2022 року. Це був великий патріот України і сильний духом чоловік. Поховали Михайла в рідних Курашівцях.

***

На жаль, список матиме продовження. І, можливо, доки ці рядки пишуться, він уже збільшився. Але ми маємо зробити все, щоб жодна загибель за Україну не була марною. 

Слава Україні! Героям слава!