"Оборона Замостя. Легенда про лопату": Як в Україні відроджують забутий жанр мальопису і хочуть поставити його на службу вивченню історії

Український інститут національної пам'яті презентував у Вінниці перший історичний мальопис "Оборона Замостя. Легенда про лопату". Видання заслуговує на особливу увагу, і Depo.Вінниця розповідає, чому саме. 

"Оборона Замостя. Легенда про лопату" – це перший мальопис створений Українським інститутом національної пам'яті. Мальопис – це комікс, до такого слова у нас звикли більше, але автори видання воліють називати його саме українським відповідником, який ще тільки відвойовує собі місце у сучасних словниках. 

Чому мальопис, а не інша форма опису подій?

Мальопис – така собі презентація теми, форма, яка дає змогу швидко зрозуміти про що йдеться, і покликана зацікавити читача подією, спонукати його шукати більше інформації. На думку авторів "Оборони Замостя", це чудовий варіант доступно розповісти про складні історичні події школярам, і таку форму варто використовувати і в навчальному процесі, і для позашкільних пізнавальних заходів. 

"Традиція мальованих історій існує в більшості європейських, і не тільки, країн. Ми звикли до слова "комікс", але комікс – це англосаксонська, американська традиція створення історій, де поєднуються малюнок і тексти. Франко-бельгійська традиція мальованих історій називається "бандесіне" і також має свої ознаки. Є італійські фуметті, які поширені в Італії та, якимось дивом, в Латинській Америці. Всі також знають "манга" – японський комікс, ще є корейська "манхва", китайська "маньхуа". Українській традиції мальованих історій уже сто років, але так вийшло, що певний період вона була під радянським впливом, а комуністична пропаганда називала це буквально "низьким жанром буржуазного мистецтва". Мальописи використовувалися в Союзі або як дитячі історії, або як сатиричні чи гумористичні, наприклад, у журналі "Перець", – розповів під час презентації Ігор Кромф, співробітник Українського інституту національної пам'яті, редактор мальопису і колекціонер подібних видань.

У коміксі йдеться про оборону польського міста Замостя (так, саме польського міста, а не частини Вінниці, як може здатися на перший погляд вінничанам) 1920 року під час радянсько-польської війни, коли українські й польські союзні війська розгромили потужну більшовицьку Першу кінну армію Будьонного. 

Чому "Легеда про лопату"

Головний герой мальопису – Гнат Вечірній на прізвисько "Лопата". Персонаж вигаданий, збірний, але події, описані і зображені в мальописі, історично достовірні. Ігор Кромф зазначив, що в такий спосіб автори віддали належне подвигу саперів, яким постійно доводилося орудувати лопатою. 

"В обороні Замостя подвиг українських військових насамперед був величний тим, що це був подвиг українських саперів. Вони протягом двох днів (наших було 120 саперів, їм допомагали ще близько трьох тисяч цивільного населення) збудували фактично ціле місто оборонних споруд перед Замостям. І ці оборонні споруди, колючий дріт, шанці, траншеї тощо і зупинили кінну армію Будьонного, яка не змогла приступом взяти місто. Головний герой, Гнат Вечірній – це сапер. А головна зброя сапера – це лопата. Він лопатою і копає, і може битися. Тому "історія про лопату" – це, власне, історія про українського сапера і його головний символ. 

Чому темою першого мальопису обрано саме битву за Замостя

"Про оборону Замостя або більшість не знає, або якщо знають, то дуже мало. І коли ми з людьми спілкуємось, то для декого є відкриттям, що така подія була. І багато хто з Варшавською битвою цю сторінку історії не пов’язує. Ті роки Української революції були непростими. І ми вирішили нагадати, що поляки разом з українцями – це ті дві нації, які стали на заваді експорту більшовицької загрози та "міровой рєволюції" в Європу, – повідомив автор ідеї, співавтор сценарію і художник Володимир Поліщук.

Відома Варшавська битва відбулася 13-25 серпня 1920 року. Під ударами польських жовнірів червоні дивізії Михайла Тухачевського були змушені відступити, і до них на підмогу вирушила Перша кінна армія Будьонного. У Замості (на шляху будьонівців до Варшави) перебували окремі підрозділи української Шостої стрілецької дивізії полковника Марка Безручка, а також 31-й полк стрільців Каньовських під командуванням капітана Миколая Болтуца. Загалом було до 4 тисяч вояків, а тим часом на місто наступали від 14 до 16 тисяч будьонівців. Керував обороною міста Марко Безручко. Наступ армії Будьонного військам під Замостям вдалося зупинити 29-31 серпня. До слова, у цій  битві брав участь уродженець Вінниччини, відомий український геральдист і публіцист Микола Битинський, на той момент – поручник 6-ї Січової стрілецької дивізії.

6-а Січова дивізія у травні 1920 року. Фото з Вікіпедії

Центр історії Вінниці наводить спогади Битинського. Він писав у щоденнику, що "в складі своєї дивізії брав участь в боях при поході на Київ і при відступі з нього. При тому брав чинну участь і в історичній обороні Замостя побудовою з технічним куренем сильних польових укріплень навколо міста, що дало можливість дивізії витримати тридобову тяжку облогу і масові штурми більшовицької кінноти Буденного".

Портрет Миколи Битинського, створений художником-баталістом Артуром Орльоновим. Опубліковано Центром історії Вінниці

Перший, але не останній

Видано мальопис незначним накладом (750 примірників), але плануються додаткові випуски. Поки що розповсюджується він безкоштовно, його планують передавати в навчальні заклади й бібліотеки. Мальопис "Оборона Замостя. Легенда про лопату"  – перший у майбутній серії коміксів УІНП "Слава Героям".

"Коли ми починали створювати цей мальопис, в нас не було ідей продовження. Це мала бути одна закінчена історія. Але поки ми працювали з Гнатом Вечірнім, зрозуміли, що це дуже крутий образ, і завершувати одним мальописом – це не діло. І ми вирішили створити такий концепт "Слава Героям", який розповідатиме про пригоди Гната Вечірнього під час його служби в українському війську протягом всієї Української революції 1918-1921 років, – розповідає Ігор Кромф. – Наша концепція – це трилогія, яка вміщатиме три основні пригодницькі жанри: вестерн, трилер і бойовик. Власне, бойовик ми вже маємо. Стиль вестерну матиме мальопис про історію походу на Крим Болбочана проти більшовиків. Наступна історія – це історія детективного типу. Буде в наближених до нуару тонах, і це буде історія з Одеси. Гетьманська варта (тодішній аналог СБУ) провела спецоперацію по боротьбі з фальшивомонетниками, які робили підробні гривні для фінансування більшовицького підпілля, і провела спецоперацію по ліквідації угрупування легендарного в Одесі Мішки Япончика".

Є в подальших планах авторів графічний роман про Кенгірське повстання — повстання політичних в’язнів Степового табору (Степлаг) у травні–червні 1954 року. У повстанні брали участь кілька тисяч в’язнів, більшість з яких були засуджені за політичними статтями. 

Поки що автори новинки популяризують своє видання, і що з цього вийде далі, не знають. Але сподіваються на успіх, адже в світі жанр мальопису дуже популярний і дієвий.