Крик душі рятувальників: Горе-господарі не чують застережень і щодня влаштовують десятки пожеж 

Навесні господарі прибирають подвір’я і городи, готуються до звичних весняних господарських клопотів. І "традиційно" палять суху траву, бадилля, торішнє листя і сміття. Це й у мирний час дуже шкідливо і нерідко спричиняє катастрофічні наслідки, а під час війни це ще й додаткова небезпека

Валентина Пустіва
Шеф-редактор регіональної редакції Depo.Вінниця
Крик душі рятувальників: Горе-господарі…
Фото: ГУ ДСНС у Вінницькій області

Війна війною, а прибирання – за розкладом. Усе правильно, особливо – на територіях, де не відбувається бойових дій. Господарі прибирають подвір’я і городи, готуються до звичних весняних господарських клопотів. І "традиційно" палять суху траву, бадилля, торішнє листя і сміття. Це й у мирний час дуже шкідливо (не раз ішлося про те, скільки канцерогенів виділяється у повітря) і нерідко спричиняє катастрофічні наслідки (згадайте лісові пожежі на Житомирщині, через які горіли навіть цілі села), а під час війни це ще й додаткова небезпека. Навіть подвійна: пожежі в екосистемах, спричинені таким "господарюванням" розпорошують сили рятувальників і призводять до зайвих витрат ресурсів (людських і матеріальних), а також порушують вимоги світломаскування (горе-господарі палять сухостій не тільки вдень, а й увечері, відповідно, пожежі на відкритих територіях теж стаються і в темну пору доби).

Пожежі в екосистемах

Пожежі в екосистемах Вінниччини

Пожежі в екосистемах на Вінниччині

Вінниччина. Пожежі в екосистемах

От одне зі звернень пресслужби ГУ ДСНС у Вінницькій області: "Так хочеться всім сказати "Добрий ранок, вінничани!", а не виходить… Бо те, що жителі деяких населених пунктів області зараз роблять, вже не вкладається у свідомості всіх рятувальників Вінниччини. В час, коли наші колеги рятують тисячі людей з-під завалів, ліквідовують численні пожежі внаслідок ворожих обстрілів в ряді українських міст, вінницькі ж бійці ДСНС ведуть боротьбу наче з повітряними млинами та без перестанку приборкують полум’я в екосистемах області. За минулу добу – 24 пожежі. Вогнем обпалено 30 га землі. Це в час, коли в Україні військовий стан! В час, коли всі ЗМІ та громадськість акцентують увагу населення не провокувати пожежі на відкритих територіях! Нагадуємо, такі дії прирівнюються до ДИВЕРСІЇ! Ми закликаємо голів територіальних громад, старост сіл та пересічних людей, роз’яснюйте громадянам про небезпеку таких дій, допоможіть вогнеборцям у боротьбі з паліями".

Багаття – порушення режиму світломаскування

Багаття – порушення режиму світломаскування під час війни

І ще одне: "Коли всі наголошуть на світломаскувальному режимі та закликають українців не підсвічувати інженерні споруди та будівлі, вимикати світло в домівках під час сигналів тривоги, жителі Тульчинського району нахабно випалюють минулорічну суху траву на відкритих територіях. Люди, невже ви не розумієте, що виїжджаючи на ліквідацію таких пожеж підрозділи ДСНС витрачають ресурси, які наразі необхідно берегти? Невже ви не розумієте, що в умовах війни зайве світло та полум’я допомагає ворогу орієнтуватися на місцевості й наносити удари вночі? Бережіть свої життя! Не показуйте ворогу, де ви є! Вимикайте світло у квартирах та будинках! Зашторюйте вікна в оселях! Гасіть вуличне освітлення своїх будинків! Не випалюйте суху рослинність на відкритих територіях та присадибних ділянках!"

Абсолютна більшість пожеж в екосистемах виникає не через викинутий у траву недопалок, хоч таке теж трапляється. Керівник пресслужби ГУ ДСНС у Вінницькій області  підполковник служби цивільного захисту Олександр Кутовий, який багато років працює в Службі порятунку, стверджує, що то або результати навмисного підпалу, або "плоди" господарювання.

Олександр Кутовий

"Дуже прикро усвідомлювати, що навіть війна не примушує людей замислюватися і критичніше ставитися до своїй звичок. Але рятувальники мусять виїжджати на пожежі в екосистемах, навіть найдрібніші, адже не загашений вчасно вогонь на городі може закінчитися великою пожежею і навіть трагедією. Щороку тільки на Вінниччині під час спалювання сухостою гине три-чотири людини. Опіків зазнають значно частіше. Смертельні випадки трапляються переважно тоді, коли для швидкого розпалювання багаття застосовують бензин чи солярку. Полум’я буває несподівано сильним, або легкозаймиста рідина потрапляє на одяг. Якщо одяг синтетичний, він спалахує, як сірник: вистачає кілька хвилин, щоб опіки виявилися несумісними з життям, – розповідає Олександр Кутовий. – А з незначними опіками люди можуть і не звертатися до лікарів, особливо в невеликих селах, і в статистиці вони не відображаються. Тому точно сказати, скільки людей в такий спосіб страждають через власну дурість, не можна. Але тепер багаття на подвір’ях – це ще й додаткова небезпека, бо триває війна, і ніхто не знає, чиє вогнище може стати приводом для "прильоту" для ворожої бомби".

Небезпека пожеж в екосистемах під час війни подвоюється

Рятувальники нагадують і про те, що на обгорілих гектарах гине все живе, а головне – вогонь на відкритих територіях, де поруч немає людей, поширюється безконтрольно і миттєво: "Мільйонні збитки, змертвілі гектари землі. Якщо пожежа з трав’яної підстилки перекидається на дерева, особливо хвойних порід, то гасити таку пожежу дуже складно. Доводиться залучати авіацію. Якщо горить трава десь за селом чи за містом, вогонь, за яким же ніхто не стежить, перекидається на лісосмуги, на ліс. А це вже масштабні катастрофи".

Рятувальники дуже сподіваються на те, що їхні аргументи будуть почуті. Щоб уникнути зайвих жертв і зайвих витрат. І, можливо, згадають, що сили рятувальників і матеріальні ресурси ДСНС більше потрібні зараз на інших пожежах, які виникають через війну. 

Фото і відео: ДСНС

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme