ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Кістки і моторошне підземелля: Як на Вінниччині реставрують костел, в якому гуляли нещасливі весілля

Римсько-католицький костел у Тульчині встиг побути шпителем, спортивною залою, рестраном і залом урочистих церемоній

Depo.
8 липня 2018 17:00
ФОТО: depo.ua

У Тульчині триває реставрація римсько-католицького костелу Святого Станіслава. Відновлення пам'ятки архітектури розпочалося у 2015 році і, за приблизними підрахунками, завершиться протягом двох років. Як триває відновлення костелу, які легенди ходять довкола культової споруди і які таємниці ховають її підземелля – у матеріалі Depo.Вінниця.

Як цвинтарна каплиця стала костелом

Костел був побудований у 1805 році. На той час – як цвинтарна каплиця на території кладовища. Тут, за переказами, був похований Станіслав Потоцький, який будував славнозвісний палац у Тульчині. Згодом його останки нібито звідси щезли.

"Син Станіслава Мечислав закінчив будівництво цієї каплиці. Потім у 1832 році, коли Микола І віддав православним домініканський костел, то католики домагалися своєї святині. Тоді у 1871 році і був збудований костел, верхню частину каплиці розібрали, та зробили приміщення для духовних потреб католиків", – розповідає настоятель костелу Петро Фурман.

Присутність у Тульчині католицької культової споруди не випадкова: станом на 1853 рік у місті мешкало 2114 вірян-католиків.

Радянський слід

Із плином часу пам'ятка зазнавала руйнувань. Після Жовтневого перевороту костел закрили, вежу знищили. У 1944 році тут в приміщенні був шпиталь червоноармійців.

"У 1953 році костел закрили – думали, що назавжди. Тут свого часу був спортзал, грали в баскетбол – висока стеля сприяла. Був орган, маю свідків, які розповідають, як в дитинстві, бавлячись, кидалися деталями музичного інструменту. Потім тут зробили банкетний зал, посеред приміщення поставили монолітну бетонну стіну, ще й облаштувавши два поверхи. Вежі замурували, залили бетоном", – продовжує настоятель.

У Тульчині навіть говорять про містику, пов'язану з цим банкетним залом. Місцеві подейкують: всі пари, які робили там весілля, рано чи пізно розлучалися. Хтось – не проживши у шлюбі й кількох років, а хтось – аж після 20 років спільного життя. Але щасливе подружнє життя доскону не склалося ні в одної пари.

Гуляли весілля в старовинній культовій споруді аж до 1991 року, а вже у 1992- му костел повернули парафіянам, освятили та почали здійснювати богослужіння. Поки триває відновлення святині, служба відбувається у парафіяльному будинку поруч.

"На службу ходить десь сотня парафіян Тульчина, у зв'язку із тим, що чимало вірян виїхали працювати у Польщу. Минулого року було орієнтовно 130. А із довколишніми селами нараховується понад півтисячі католиків", – каже отець Петро.

Меценати та милостиня

Реставрацію розпочали кілька років тому, запросивши фахівців із Києва. "У вересні 2015 року я почав співпрацю із архітекторами із Києва, які зробили перші креслення та обміри, а у 2016-му ми розпочали самотужки із парафіянами чистити підвали", – каже священослужитель.

Самотужки із вірянами настоятель зруйнував перекриття-підлогу другого поверху, відновивши первозданний простір костелу. Зараз працюють над виготовленням автентичних вікон та сферичної стелі - на це, за словами отця, треба чимало часу та матеріалів.

На черзі – вежа, дах, карнизи та очистка зовнішнього облицювання храму від радянської штукатурки: зовнішній вигляд будівлі також буде автентичним, як на історичних світлинах.

Фінансово допомагають місцеві меценати. Крім того настоятель кілька разів їздив у Польщу, звідки також повертався із коштами. "Стояв там на сходах біля тамтешніх костелів та проголошував проповіді. Біля мене стояв кошик – поляки клали туди пожертви, хто скільки міг. П'ять-шість служб стояв та проголошував. Був у Познані, Варшаві та дрібніших містечках", – розповідає настоятель про джерело "закордонних інвестицій" для реставрації костелу.

Моторошне підземелля

Підземелля костелу – таємниче та моторошне.

Можливо, тому, що тут немає освітлення, а можливо, через те, що у кам'яних комірках, споруджених у стінах підземелля, зберігаються останки: кістки та черепи.

За словами настоятеля, тут ховали людей із родини Потоцьких, вельмож, шанованих осіб, представників духовенства тощо. "Десять років тому я знайшов вхід у цей підвал. Тут була котельня – опалювались гуртожитки тутешнього технікуму. За словами очевидців, у підвалі було ще більше черепів та кісток, а потім, однієї ночі, їх навантажили на вантажівку та повивозили в невідомому напрямку", – каже настоятель.

Після того, як костел відреставрують, у цьому підвалі облаштують своєрідний склеп - комірки з людськими останками підсвітять лампадками.

Віряни-католики зможуть також сюди приходити, щоб помолитися за упокій – таким чином, збережеться функціональне призначення місця, яке колись було цвинтарною каплицею. Підвал також обіцяють зробити відкритим для туристів.

Більше новин Вінниці та області читайте на Depo.Вінниця

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook