Інформація, презентації, фотосесії й весілля: За чим вінничани ходять у "Тімірязєвку"

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Тімірязєва, якій виповнилося 115 років, за останні два десятиліття змінилася невпізнанно. Не всі зміни помітні одразу, адже діє бібліотека в тих же стінах, але бібліотека – це не стіни, а те, що в них зберігається і що там відбувається. 

Читайте також: Проєкт Артинова, фельдкомендатура, бібліотекарка-дворянка: Що відомо з історії головної книгозбірні Вінниччини

Бібліотека – місце не тільки читання, а й навчання

"Наукова бібліотека сьогодні – це насамперед потужний інформаційно-ресурсний центр, де акумулюється велика кількість документів (і друкованих, і електронних), крім того – центр освіти і просвітництва, науково-бібліографічний і науково-методичний і тренінговий центр, громадський простір. Це тепер настільки багатофункціональний заклад, що двома словами описати його функції неможливо, – стверджує директорка бібліотеки Лариса Сеник. – Зменшився (не зник, а тільки зменшився!) попит на паперові ресурси, але бібліотека – заклад, який може надати доступ до будь-якої (легальної) інформації в електроному вигляді – і до власних ресурсів, і до будь-якої інформації в інтернеті. Є зручні комп’ютеризовані місця і можливість отримати консультацію в пошуку. Не варто забувати, що далеко не всі в почуваються в бездонному морі інформації, як риба у воді – багатьом людям для цього потрібні консультації. І таку консультацію в нас можна отримати: ситуативно – у пошуку конретної інформації, і на курсах цифрової грамотності. У нас проводяться тренінги, семінари, можна отримати доступ до електронного врядування, до порталу "Дія", курси цифрової освіти. За цим до нас часто приходять люди поважного віку. Тепер для них бібліотека – це не тільки місце читання, а й місце навчання – було б бажання. Люди саме цієї вікової категорії активніше звертаються тепер до бібліотеки, бо ми вже вважали, що це втрачені читачі. Але ні. І, головне це не означає, що бібліотека стала закладом для пенсіонерів. Приходять люди різних вікових категорій. Майже половина користувачів – люди до 30-35 років".

Молоді відвідувачі приходять до бібліотеки не тільки читати чи шукати потрібну для навчання інформацію. Тут дискутують, проводять презентації, зустрічі з відомими людьми і просто розважаються.

"Нещодавно в бібліотеці відбувалася тиха вечірка. Це всеукраїнський захід,  проводиться з ініціативи Луганської обласної наукової бібліотеки, яка зараз діє в Старобільську,  і радіо "Сковорода". Це захід у навушниках. Учасники вечірки надягають навушники і дистанційно доєднуються до організаторів. Так проводяться зустрічі на музичні теми і навіть дискотеки", – додає Лариса Сеник.

У читальних залах, як і раніше, працюють переважно студенти і наукові працівники, абітурієнти. Але не тільки.

"У нас вільний вайфай, читачі приходять зі своїми ноутбуками і планшетами, мають можливість сфотографувати потрібні сторінки з книг чи журналів. Іноді просто використовують читальний зал як можливість роботи в інтернеті".

Але читальні зали – вже багато років не тільки місце для читання. Тут відбуваються презентації, майстеркласи,  дискусії, семінари і ще чимало інших заходів.

Бібліотекарка відділу зберігання Тамара Лятавська і бібліотекарка сектору каталогізування та організації каталогів Валентина Бугай

Людмила Киричок, завідувачка відділу культури і мистецтв

Тетяна Кристофорова – головна методистка, і Наталія Мельник – методистка науково-методичного відділу

"Років 20 тому в читальних залах ще стояли черги. Тепер їх менше, але побільшало відвідувачів на абонементі, люди стали активніше брати книги додому,  – веде далі Лариса Сеник. – Був певний період, коли люди чомусь вважали, що в бібліотеці, як і скрізь, стало все платним. Так, у нас є окремі платні послуги, але вони не стосуються власне читання. Хіба оформлення читацького квитка, але це не заробіток, це незначна компенсація витратних матеріалів. Інші платні послуги не стосуються можливості брати книги з собою чи працювати в читальному залі. Деякий час тому абонемент був закритий на користь інших структурних підрозділів, але тепер він повернувся, і книги можна брати додому, можна замовляти через МБА (міжбібліотечний абонемент). Розмови про те, що паперові книги відійшли у минуле, точно передчасні. Яскравий доказ: тисячу гривень, отриману за вакцинацію, українці найчастіше використовують на придбання книг. І за паперовими книгами люди приходять. На жаль, тендерні процедури трохи гальмують процес отримання нової літератури, але про книжкові новинки вінничани запитують, чекають на них з нетерпінням, і це свідчить про те, що попит не зменшується. і це при тому, що ми ж надамо доступ до електронних версій книг. Найбільше це стосується творів місцевих авторів. Це важливо і для бібліотеки, і для самих авторів, і для читачів".

У секторі газетної періодики

У відділі попереднього замовлення літератури

У відділі краєзнавства

Бібліотеки були, є й будуть, і досвід багатьох країн це доводить. Але вони мають іти в ногу з часом, щоб не залишитися за бортом. Метаморфози у Вінницькій обласній бібліотеці імені Тімірязєва розпочалися у 2010 році з участі в міжнародній програмі "Бібліоміст".

Олена Пашкова – завідувачка відділу електронних комунікацій та баз даних

Галина Слотюк – заступниця директора з наукової роботи та інформатизації; Олена Заквацька – заступниця директора з основної діяльності

Світлана Молоченко, бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

Валентина Середюк, завідувачка сектору аграрних наук

"Ми виграли грант і отримали велику партію комп’ютерної техніки, змогли створити регіональний тренінговий центр і розпочати перебудову роботи бібліотеки, створення інформаційного простору. Тепер у нас одна з найпотужніших в Україні бібліотек, і ми маємо всі можливості для доступу до інформації. Саме за цим люди ідуть в бібліотеку. Ми вивчаємо досвід світових бібліотек, беремо участь у конкурсах, виграємо гранти. Грантова діяльність дуже важлива. Це не тільки додаткові кошти, це неоціненний досвід, можливість навчатися самим і навчати інших. Завдяки цьому проводимо курси і семінари з медіаграмотності, інформаційної безпеки, залучаємо до користування бібліотекою людей з інвалідністю. При абонементі діє центр "Інваінформ". В основному приміщенні, на жаль. немає ліфта для людей на візках, але заходи, в яких можуть і хочуть брати участь такі люди, стараємося проводити на першому поверсі. У філії бібліотеки є підіймач для людей на візках. 

Рідкісні – не завжди старі

Гордість бібліотеки – відділ рідкісних видань. Він заслуговує окремої докладної розповіді, але кілька рядків таки варто присвятити йому й у цій публікації.  В руки рідкісні і цінні видання читачам дають вкрай рідко – хіба дослідникам, але чимало рідкісних книг оцифровані і доступні на сайті бібліотеки.

У відділі – понад 36 тисяч книг.

"Найстарша датована 1493 роком, це інкунабула, одна з перших друкованих книг у світі. Є стародруки, книги ХVІІ-ХVІІІ століть, і аж до початку ХХІ століття. Адже рідкісні – не завжди старі, – наголошує директорка бібліотеки. – Оцифровуємо всі наші рідкісні видання, оприлюднюємо їх на сайті. Сайт і сторінки в соцмережах – це те, без чого вже не уявляється наша робота. Карантин показав, як це важливо, і примусив активізувати цю роботу. Ми навчилися жити в нових реаліях, хоча спочатку все здавалося дуже туманним. Навчилися проводити заходи онлайн – аж до науково-практичних конференцій. Цей досвід використовуватимемо й без карантину. Досвід вимушений, але дуже корисний". 

У відділі рідкісних і цінних видань

Весілля в бібліотеці? Можливо й таке

Вище йшлося про те, що в бібліотеці не стало все платним, як побоювалися деякі читачі. Але платні послуги в бібліотеці є. Це переважно додаткові послуги, і деякі з них досить нестандартні. Суто бібліотечні – ксерокопіювання, сканування, бібліографічні довідки, замовлення літератури через міжбібліотечний абонемент. А ще в бібліотеці можна провести фотосесію чи відеозйомку. От, наприклад, до Дня Святого Валентина було створено спеціальну романтичну фотозону. Але фотосесію не обов'язково прив’язувати до календарної дати. У бібліотеці можна провести побачення і навіть весілля, але не застілля, а реєстрацію шлюбу з фотосесією.

"Було в нас і весілля. Брали шлюб не юні наречені, а вже немолоді. Уявіть, як це було красиво і романтично! Тим більше, що в нас стара будівля, а це додає інтер’єру певної загадковості", – захоплено розповідає Лариса Сеник. 

А загадкового в історії бібліотеки чимало. Втім, найбільше загадок і таємниць – у книгах, що зберігаються в старих стінах.