ЗНО-2016 проведуть у скороченому форматі

Попри всі негаразди, "точка неповернення" для незалежного тестування не пройдена. Втім, терміни "піджимають", та й застаріла за роки ЗНО техніка починає збоїти

Керівник Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти в ексклюзивному інтерв'ю Depo.Вінниця розповів про причини відмови від дворівневих тестів та пояснив, чому не має сенсу дізнаватися місце перевірки робіт.

Минулого разу ми спілкувалися із Геннадієм Кузьменком 17 вересня. Того дня слідчі Генпрокуратури провели обшук в будинку його івано-франківського колеги, після чого заявив про свою відставку керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Тоді керівник Вінницького центру сказав, що до точки неповернення у процесі підготовки до ЗНО-2016 залишилося обмаль часу. І навіть назва дату: 15 жовтня...

- Геннадію Івановичу, за ці півтора місяця було призначено нового керівника УЦОЯО та оприлюднено наказ Міносвіти про проведення ЗНО-2016. Чи означає це, що про точку неповернення вже не йдеться і процес налагодився?

- Так. Новим керівником Українського центру було призначено Карандія Вадима Анатолійовича, який з 2007 року був заступником директора УЦОЯО і фактично з самого початку був причетний до формування цієї системи. Він знає всіх працівників, знає процеси, знає технологію проведення ЗНО, знайомий і тісно співпрацював з Міносвіти та іншими відомствами. Після призначення відбулася низка перемовин у МОН та у Комітеті з питань освіти та науки Верховної Ради України та прийнято низку рішень щодо формату проведення ЗНО у 2016 році. Поки що скасовано проведення ДПА у форматі ЗНО для студентів вишів І-ІІ рівнів акредитації, тобто технікумів та коледжів. Передбачалося, що вони мають складати його у березні, але питання відкладене, оскільки незрозуміло, скільки часу знадобиться, щоб відновити всю комп'ютерну структуру Українського центру оцінювання і наскільки ми спроможні забезпечити це додаткове навантаження, адже розмова йде про значне збільшення кількості тих, хто проходитиме ЗНО. Тому наступного року студенти коледжів та технікумів будуть складати ДПА у традиційній формі у своїх навчальних закладах, як і у попередні роки.

- А якщо вони побажають продовжувати навчання у вишах ІІІ та ІV рівнів?

- Тоді вони реєструються і проходять ЗНО.

- Тобто вони вже не зможуть вступати до вишу одразу на другий курс?

- Зможуть, якщо за класифікатором та спеціальність, яку вони здобули у коледжі, збігається зі спеціальністю, за якою готують у виші, і якщо є відповідні угоди про співпрацю. Тут ніяких змін не відбулося.

- Цього року на ЗНО не буде дворівневих завдань. Чому?

- Є дві причини. Перша – брак коштів. Друга – те, що цього року лише дев'ять вишів вимагали при вступі сертифікати ЗНО профільного рівня, та й не з усіх спеціальностей. Хоча ще декілька років тому виші буквально вимагали ЗНО двох рівнів. Це, до речі, стосується і нашого технічного університету.

- Міносвіти також відмовилося від проведення обов'язкового для всіх випускників 11 класів ДПА з іноземної мови у формі ЗНО. У соцмережах з цього приводу розгорілася активна дискусія. Одні вважають це правильним кроком. Інші кажуть, що результати такого тестування будуть катастрофічні, тож Міносвіти просто відтягує момент цієї катастрофи.

- Щоб побачити, що у викладанні та рівні знань іноземних мов, які мають наші випускники, є серйозні проблеми, не обов'язково проводити тотальне ЗНО. Ми проводимо ЗНО з іноземних мов щороку, і щороку ми маємо 60% низьких результатів. Ситуація дуже погана. Це і є відповідь на запитання, який рівень знань іноземної мови ми зараз маємо серед випускників 11 класів.

- У чому ж тоді причина відмови?

- По-перше, тестування з іноземної мови передбачає аудіювання. Тобто кожну аудиторію потрібно забезпечити звуковідтворюючою апаратурою і створити такі умови, за яких можна перевірити три параметри мовної компетенції випускників. Це за умов недостатнього фінансування дуже проблематична тема. По-друге, Міносвіти запровадило іноземну мову як обов'язковий предмет ДПА, чого не було у попередні роки. Тобто усі випускники мають складати ДПА з іноземної мови. І я вважаю правильним, що ДПА буде відбуватися у навчальних закладах. Це буде простіше з технічної точки зору. Крім того, буде неправильно відправити усіх випускників на ЗНО без урахування їхнього бажання та планів щодо навчання у тому чи іншому навчальному закладі.

- А коли можна буде провести тотальне тестування випускників з іноземних мов у форматі ЗНО?

- Коли учні будуть про це поінформовані до моменту зарахування у школи третього ступеню. Якщо я віддаю свою дитину у 10 клас, на момент зарахування у старшу школу я маю знати, яким чином дитина буде закінчувати 11 клас. І ще один момент. Припустимо, я наступного року закінчую школу і збираюсь поступати до медичного університету. Мені потрібно складати ЗНО з української мови та літератури, біології та хімії. І для того, щоб отримати атестат, я маю ще складати історію або математику. І плюс іноземна мова. Тобто загалом п'ять предметів. Це збільшить кількість тестувань по Україні від звичних 800-900 тисяч до півтора мільйона. Зрозуміло, що додаткове навантаження лягає і на регіональні центри оцінювання, і на Український центр. І лягає зокрема і на техніку, яка вже фізично та морально застаріла. Ми отримали її у 2006 році, і з тих пір вона не оновлювалась.

- А нормативні терміни експлуатації існують?

- Як таких немає, але є ресурс і сканерів, і решти техніки. У попередні роки вона працювала нормально, а зараз вже не витримує навантаження і в найвідповідальніші моменти, коли починається тестування, періодично виходить з ладу. Міносвіти вирішує це питання, нам виділили додаткові кошти, і ми будемо зараз проводити тендери і міняти техніку. Всі центри будуть купувати новий сканер і нову комп'ютерну техніку.

- Це відбудеться до початку ЗНО-2016?

- Це ми маємо зробити до кінця цього календарного року. Гроші на рахунках Держказначейства вже є.

- Скільки коштують сканери?

- Є три види сканерів, їхня вартість від простішого до найскладнішого коливається від 350 тисяч до мільйона гривень. Ми беремо найдешевший.

- У чому унікальність цих сканерів?

- Вони промислові, і в Україні дуже мало організацій, які мають такі сканери, бо мало хто має потребу у скануванні такої кількості документів. На Заході такі сканери використовують під час виборчих кампаній для сканування бюлетенів.

- А яка ситуація з серверами Українського центру, які були вилучені слідчими Генпрокуратури?

- Наскільки я знаю, їх не повернули. 

- Як у такому випадку будуть формуватися завдання до ЗНО?

- Це питання не в компетенції регіональних центрів. Цю проблему вирішує Український центр. Яким шляхом вони будуть йти – закупки нових серверів і формування нових програмних засобів чи відновлення серверів, які були, я не знаю.

- До якої дати мають бути готові завдання?

- Логістика наступна. Щоб провести ЗНО з трьох предметів у травні – а у травні відбуватиметься ЗНО з української мови та літератури, історії та математики, решта у червні – тестові зошити потрібно друкувати у січні. Типографія Українського центру унікальна, працює без людей, але вона не настільки потужна, щоб надрукувати велику кількість зошитів протягом короткого проміжку часу.

- Тобто може не встигнути?

- Не думаю. Розробники працюють над тестовими матеріалами, типографія у робочому стані, з нею нічого не сталося. Проблем не має бути. Процес друку і перевірки якості повністю автоматизований. Машина вальцює, ставить скрепку і 15 зошитів закриває у поліетилен. Типографія працює так, що люди, які формують пакети на пункти тестування, до тестового зошита доступу не мають.

- Коли розпочнеться реєстрація на ЗНО?

- На основне – у лютому, щодо пробного питання поки вирішується. Минулого року на пробне реєструвалися з 15 листопада по 15 грудня.

- Періодично з'являється інформація щодо можливості втручання у сервер Центру оцінювання. Наскільки обґрунтовані таки розмови?

- У ситуації, що склалася, вести розмову про стовідсоткове унеможливлення втручання вже не можна. Слідство триває, і ніякої інформації щодо порушень, крім тих, про які заявляв генпрокурор, немає. Але система, яка діє у регіональних центрах на лінії обробки завдань, і та, яка діє на пунктах тестування, стовідсотково гарантує відсутність порушень.

- Можете трохи про "кухню" розповісти?

- На кожному пункті тестування мають бути педагогічні працівники з не менш ніж трьох навчальних закладів, які проходять відповідну підготовку. Вони не можуть бути фахівцями з предмету, тестування з якого проходить у даний момент. Також постійно відбувається ротація. Дуже рідко буває так, що на одному пункті двічі поспіль працює один і той же склад педпрацівників. До того, про аудиторію, в якій вони будуть працювати, вони дізнаються за півгодини до того, як до пункту тестування починають запускати абітурієнтів. Робиться це шляхом жеребкування.

- Тобто домовитися з кимось з викладачів неможливо?

- У тому й справа, що ті, хто хочуть домовитися, не знають, з ким домовлятися. Викладачі тягнуть жереб, а абітурієнти про свою аудиторію дізнаються вже на місці, коли приходять на тестування.

- А списки по аудиторіях за який час формуються?

- Вони приходять у закритому пакеті і відкриваються перед початком пропуску дітей на тестування. Для нас ця інформація закрита.

- Як щодо перевірки завдань?

- Після закінчення тестування контейнери з бланками відповідей при свідках закриваються, опломбовуються і передаються Державній службі охорони. По регіонах для перевірки їх доставляє служба спецзв'язку. Ми ніколи не обробляли матеріали ані Вінницької, ані Житомирської, ані Хмельницької областей. І інформація щодо того, де вони перевіряються, для нас закрита. Куди саме рухаються матеріали – компетенція Українського центру. І лише в день тестування нас ставлять до відома, матеріали з яких областей оброблятимемо ми.

- І звідки вони надходять?

- Кожного разу по-іншому. Західна Україна, Східна, Південна.

- Тобто вирахувати, куди саме пішла робота конкретної дитини, неможливо навіть чисто теоретично?

- Навіть якщо вирахувати або хтось скаже, це не допоможе. Не маючи ключів до коду, персонал на лінії обробки не може ідентифікувати роботу. А коди для нас закриті. Прізвище до роботи приєднується після перевірки вже в Українському центрі оцінювання. Крім того, ми ж не оцінюємо роботу. Наше завдання – паперові бланки А перевести в електронний варіант. Ми їх реєструємо, скануємо, якщо програма не впевнена щодо літери чи цифри, ще йде верифікація, і матеріали відправляються на Київ. Перевіряють у регіональних центрах тільки бланки Б, тобто твори, завдання з розгорнутою відповіддю і тому подібне.

- Зовнішнє тестування проводиться не лише в Україні, а й багатьох інших країнах. Така секретність характерна лише для нас?

- Міжнародні експерти бачать таку закономірність: чим західніше країна, тим менші секретність та ступені захисту. Все залежить від менталітету. У Франції на бланках відповідей людина пише свої дані – ім'я, прізвище, адресу – на куточку, який просто загинається. І в екзаменаторів просто не виникає бажання цей куточок відхилити. Відповідно, чим далі на схід, тим більше ступенів захисту. В Азербайджані система захисту ще жорсткіша, ніж у нас. Там розробників тестових зошитів на декілька днів закривають на дев'ятому поверсі Центру тестування, без мобільних телефонів і взагалі без будь-якого зв'язку з зовнішнім світом. У них є банк завдань, і там, у Центрі, вони готують тестові зошити, там же живуть та харчуються. На восьмому поверсі тестові зошити друкують. І тільки у день тестування о шостій ранку розробників завдань відпускають.

- Якщо вже мова зайшла про менталітет – ДПА з англійської у форматі ЗНО скасували, як повідомила на своїй сторінці у соцмережі заступник міністра освіти Інна Совсун, на прохання громадськості, зокрема, старшокласників та їхніх батьків. Чи не виникне ситуація, що наступного року на прохання громадськості у процедурі та правилах проведення ЗНО буде скасовано або змінено ще щось?

- Ви можете передбачити події у нашій країні на декілька місяців наперед? Мабуть, ніхто не зможе.

- Але те, що ЗНО-2016 відбудеться, – це вже незворотньо?

- Так.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Мітки: #ЗНО