Гройсман, Порошенко і компанія: Як у Вінницькій облраді виступили проти ринку землі

Чи не вперше за всю історію ухвалення різних звернень Вінницька обласна рада була одностайною – проєкт ухвалили без найменших дискусій. За винятком хіба що мітингу під стінами ради. І все це – за кілька годин до масових заворушень під Верховною Радою у Києві.

Залежались

За "доброю" традицією, Вінницька обласна рада останнім часом чи то дуже ретельно підходить до розгляду питань, чи просто не хоче засиджуватись у сесійній залі, але депутати встигають за пленарне засідання пройти максимум 10-15% питань порядку денного. Тому не дивно, що вкрай важливі питання намагаються ставити першими. На 41-й сесії 17 грудня передбачалось, що такими будуть проєкти Програми соціально-економічного розвитку області на 2020 рік та обласного бюджету.  

Але, за ініціативи голови бюджетної комісії Геннадія Мазура, насамперед приступили до розгляду звернень до керівництва держави, які у переліку проєктів рішень облради вже, так би мовити, залежались – "земельне" та "пенсійне". Якщо перше – відносно "свіже", то до другого руки у депутатів не доходили уже місяцями. Більше того, якщо для розгляду першого настав сприятливий момент (події у столиці та мітинг під облрадою), то друге вирішили протягнути "за компанію". Скоріш за все, такою була домовленість його автора Геннадія Мазура із автором "земельного" звернення, однопартійцем з "Батьківщини" Сергієм Лановиком. Інакше, хай якою привабливою не була б вимога підняти людям пенсії, шанси, що за неї проголосують – примарні, адже популізм у проєкті рішення зашкалює.

Як не дивно, погодились із об'єднанням цих звернень в одне питання та розглядом їх в числі перших чи не всі присутні депутати. А чому б і ні: вони нічого не втратили ні в репутаційному, ні в будь-якому іншому плані. 

Голосують усі!

Результат у 62 голоси із 70 присутніх на сесії депутатів – доволі непоганий. Це при тому, що проєкти звернень, як уже зазначалось, лежали в обласній раді кілька місяців. Зокрема, "земельне" питання піднімав його автор Сергій Лановик ще у вересні – задовго до ухвалення резонансного законопроєкту у Верховній Раді. 

"Нам необхідно проголосувати це питання, бо ціла низка обласних рад вже давно це зробили", – аргументував, презентуючи проєкт звернення, його ініціатор "батьківщинівець" і за сумісництвом голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Вінниччини Сергій Лановик. Серед інших його головних аргументів було те, що під стінами облради на рішення депутатів чекають фермери, а також що ухвалений уже в першому читанні законопроєкт "суперечить інтересам держави". 

Очевидно, що нині чимало місцевих депутатів були би не проти стати "слугою народу", та фракції такої в обласній раді поки немає, відповідно й "опозиції до опозиції" не було: голосували одностайно. Із 62 депутатів, які виступили за відкликання законопроєкту з парламенту були і члени фракції "Солідарність", і "ляшківці", і "аграрії", також члени "Самопомочі", "Свободи" та "Опоблоку", і, навіть, "головні" противники законопроєкту – представники "Батьківщини". Усе як і 26 вересня, коли за аналогічне "земельне" звернення проголосувало 63 депутати – також із усіх фракцій. Щоправда, дещо розділилась позиція депутатів, які хоча й входять до фракції БПП "Солідарність", але пов'язують їх більше із Володимиром Гройсманом, ніж з Петром Порошенком. Наприклад, якщо екс-голова Вінницької ОДА Валерій Коровій рішення підтримав, то один з його найближчих соратників Дмитро Чаленко участі в голосуванні не брав, хоча був присутній на засіданні. Так само, як Сергій Волков та Сергій Ткачук. Хоча Людмила Станіславенко проголосувала "За". Так само, як Олег Легеза. Схоже, у цій неформальній депутатській групі з внутрішньою демократією набагато краще, ніж в інших.

За що голосували?

Загалом, кажуть противники законопроекту 2178-10, вони не проти ринку землі як такого, але їм не подобається пропонований "слугами народу" варіант зняття мораторію. За словами того ж таки Сергія Лановика, "є достатньо розумних, грамотних людей, щоб підготувати законопроєкт, який буде влаштовувати суспільство, і ухвалити його в нормальному, а не турборежимі".

Чого ж, власне, вимагають від уряду та парламенту ініціатори звернення? Пропозиція парламенту цілком конкретна: відкликати вже ухвалений у першому читанні законопроєкт 2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" як такий, що "загрожує стабільності в економіці та державному суверенітету України".

"Кабміновський законопроект, встановлюючи норму "200 тисяч га земель в одні руки", спрямований на створення аграрного олігархату, знищення дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств, що загрожує стабільності роботи агропромислового комплексу і несе загрозу продовольчій безпеці держави та може призвести до дестабілізації ситуації в Україні. Введення в дію зазначеного законопроєкту зробить можливим черговий крок на шляху пограбування українців, дасть реальну можливість скупити за безцінь родючі чорноземи та перетворити селян на кріпаків", – зазначають автори звернення. Більше того, резюмують: "За вчинення дій спрямованих на руйнацію аграрного сектора економіки України висловити недовіру Кабінету Міністрів України". 

Звичайно, якби у залі обласної ради були представники "Слуги народу", цей пункт міг би їх обурити, але так уже склалося, що виступити проти "недовіри Кабінету Міністрів" не було кому. Тим більше без дискусій депутати проголосували за звернення до парламенту і Кабміну (якому одночасно висловили недовіру) щодо підвищення пенсій, ініційоване головою бюджетної комісії "батьківщинівцем" Геннадієм Мазуром. Автор стверджує, що "фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2019 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 3 706 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 251 грн), для дітей віком до 6 років – 3 470 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 4 245 грн, для працездатних осіб – 3 845 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 776 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 3 135 гривень". Водночас, станом на 1 січня 2019 року мінімальна пенсія становила 1497 гривню. 

"З метою забезпечення у 2020 році гідного соціального захисту пенсіонерів депутати рекомендували Кабінету Міністрів України встановити у Державному бюджеті України на 2020 рік розмір мінімальної пенсії на рівні не нижче затвердженого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; опрацювати питання щодо підвищення інших державних соціальних гарантій, у т.ч. прожиткового мінімуму на одну особу та для інших основних соціальних і демографічних груп населення, у частині наближення їх до фактичного розміру", – йдеться у зверненні.

За словами Геннадія Мазура, нинішні пенсії необхідно підняти щонайменше на 1-1,5 тисячі гривень. Хто ж за таке не проголосує... Тим більше, знаючи, що жодних практичних наслідків, окрім невеликих політичних дивідендів, це не принесе.

Хто проти?

Скільки б не говорили у сесійній залі, що на вулиці під стінами ради зібрались фермери, які виступають проти "безконтрольного розпродажу української землі", селян на мітингу ще довелось пошукати... Здебільшого, плакати із написами: "Ні продажу землі!", "Не продавайте Батьківщину", "Припиніть земельний грабіж" тощо тримали аж ніяк не фермери, а вже "професійні" вінницькі мітингувальники. Причому різних політичних кольорів: від рухівця Валерія Палія до колись чільного нардепа-соціаліста у Верховній Раді Миколи Мельника. Ну, а основними "спікерами" мітингу були ті ж таки депутати від "Батьківщини" Сергій Лановик та Людмила Щербаківська.