Цензура або скорочення: Як знищуюють прибуткове ЗМІ на Вінниччині

Шестикратний міський голова промислового Ладижина Валерій Коломєйцев уже кілька разів ставав героєм новин через небажання відпускати комунальні ЗМІ "на власні хліба". Коломєйцев сів у крісло мера 16 років тому - на початку нульових. Тож коли над ним нависла "небезпека" повної незалежності міських редакцій, він спричинив супротив.

Першим дзвоником, який просигналізував про упередженість Ладижинської міської ради, "продзвенів" влітку минулого року, коли комунальна газета Ладижина "Нове місто" надумала роздержавитися. Тоді питання про виключення міської ради зі складу співзасновників газети було провалене - його не підтримав жоден з 24 присутніх на сесії депутатів. Більше того, семеро обранців проголосувли "проти" того, щоб газета стала незалежною.

Результати голосування можна було б "спихнути" виключно на депутатів, але міський голова Коломєйцев досить оригінально пояснив позицію ради і сам же продемонстрував своє особисте ставлення до проблеми. "Якщо ми це зробимо і сьогодні дозволимо зробити те, що хоче колектив, то там виникає питання з приміщенням - 15 років без орендної плати. А це, як мінімум, дві квартири нашим учителям, медикам", - сказав мер. Щоправда, не уточнив, чого це редакція має "заднім числом" оплатити оренду. Хоча за тою ж логікою журналісти і зарплати, виплачені з міського бюджету, повернути мають. За ті ж 15 років.

Наприкінці 2016 року медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Оришко назвала подібні рішення органів місцевого самоврядування саботажем процесу реформування з боку місцевих рад. "На жаль, ми маємо непоодинокі випадки, коли депутати районних, міських, обласних рад робили все можливе і неможливе для того, щоб рішення про реформування комунальних ЗМІ не було прийнято", - сказала медіаюристка в інтерв'ю "Детектор-медіа".

"Дубль два"

Цьогоріч ситуація із небажанням ладижинської влади відпусткати журналістів у "вільне плавання" лише набрала обертів - через скандал, пов'язаний зі спробами цензури, яку, за словами колективу комунальної радіостанції "Лада", спробував застосувати мер Ладижина.

За інформацією Depo.Вінниця, конфлікт між мером та редакцією виник ще взимку. Тоді журналісти зробили матеріал про мітинг проти медичної реформи. Викладені в матеріалі акценти не сподобались міському голові, тож він прийшов на чергову редакційну нараду і, м'яко кажучи, висловив своє невдоволення роботою журналіста, який готував радіоефір.

Цю інформацію підтвердила директорка "РК "Лада" Галина Данилівська. "Голова Ладижина Валерій Коломєйцев ще у січні 2017 року прийшов на радіо та в присутності колективу повідомив, що має намір реорганізувати радіокомпанію та об'єднати редакцію радіо з іншим підприємством. Всіх скоротити, потім, можливо, знову взяти на роботу, і тому закликав бути обачними у своїх журналістських матеріалах, щоб мати можливість далі працювати на своїх посадах", - розповіла Данилівська.

Конфлікт загострився влітку, коли Коломєйцев прямим текстом повідомив журналістам, про кого можна, а про кого не варто згадувати в матеріалах. "Від міського голови Коломєйцева надійшла заборона згадувати в матеріалах комунальної газети і на радіо ім'я директора одного з підприємств, а радіокомпанія це доручення не виконала, більш того, підписала з цим підприємством договір на висвітлення їхньої діяльності", - поясноює директорка "Лади".

Невдовзі рішенням виконкому "Про затвердження штатного розпису КП "РК "Лада" в новій редакції" засновник радіостанції, а це - Лажижинська міська рада, вирішив скоротити колектив з 10 до 5,25 ставок. В преамбулі рішення виконкому йшлося про економію бюджетних коштів, однак "Лада" - одна знайбільш комерційно-успішних комунальних радіокомпаній в Україні. Її фінансування обходиться ладижинському бюджету у 350 тисяч на рік, в той час, коли дохід від комерційної діяльності - понад 1 мільйон гривень. Тож єдине пояснення, яке редакція змогла знайти для рішення мерії, - це упередженість та свідомий тиск на журналістів. І цей випадок економічного тиску мерії Ладижина на колектив комунального підприємства "РК "Лада" включили до моніторингу і експерти, наприклад, "Інституту Масової Інформації."

Зрештою, колектив радіостанції зібрався на загальні збори та одноголосно вирішив не допускати скорочень на підприємстві і перейти до процесу приватизації. Міська рада ж наполягає на скороченні колективу, шукає в роботі дирекції "Лади" підстави для звинувачень у недоцільності використання коштів і, схоже, не збирається відпускати радійників.

Вже на цьому тижні, 10 жовтня, на черговій сесії Ладижинської міськради депутати розглянуть Проект рішення "Щодо доцільності приватизації комунального майна". Однак, з огляду на зміст проекту рішення, який опублікували на сайті міськради, у Коломєйцева вже знають, як у наступний вівторок голосуватимуть депутати. І ніякої свобода чи самостійність комунальним журналістам не "світить".

Загалом слід зауважити, що конфлікт у Ладижині навряд чи слід вважати чимось надзвичайним: такі "совкові" рудименти в організації роботи ЗМІ, тим більше комунальних, в районах - не рідкість. Тим більше, що посадовці "старої закалки" у своїй переважній більшості мають викривлене бачення того, як і навіщо працюють журналісти. Для них це лише залежний від них ресурс, який і працювати має, відповідно, на їхню користь.

Тим більше, що комунальні ЗМІ не так важко зробити "сліпими" та "глухими", де треба. Адже опосередковано редакції таких ЗМІ отримують зарплату з рук керівників органів влади, і розпорядники бюджетів мають всім механізми, аби влаштовувати справжній фінансовий терор непокірним колективам.

Тож можна сміливо припустити, що саме цей мотив керує посадовцями, які не відпускають ЗМІ з-під своєї "опіки". Вони бояться неминучого: вільні в юридичних і фінансових питаннях журналісти на роботу місцевої влади під зовсім іншим кутом. І події Ладижині це лише підтверджують.