Володимир Циткін: Якщо не змінювати гру, нічого хорошого в Європі у Коноплянки не вийде

Екс-воротар "Ниви", а нині тренер юнацької збірної України - про проблеми та перспективи вінницького і вітчизняного футболу

Володимир Циткін: Якщо не змінювати гру,…

Володимир Циткін - відомий воротар вінницької "Ниви". З ним команда гідно грала у Вищій лізі (тепер це Прем'єр-ліга, - Ред.). В 1996 році значною мірою завдяки Циткіну "Нива" в матчі за Кубок України в серії пенальті здолала донецький "Шахтар" і здобула історичну путівку до Кубку володарів Кубків європейських країн. Чемпіон і водночас володар національного кубку ФК "Динамо", якому тоді вінничани поступилися в фіналі, грав в Кубку європейських чемпіонів. В ті часи місцеві вболівальники готові були носити на руках надійного голкіпера "Ниви".

Нині Володимир Циткін працює головним тренером збірної України з футболу серед юнаків до 17 років (U-17). Водночас він мешкає у рідному місті над Бугом, підтримує фізичну форму разом з аматорським ФК "Вінниця" і ділиться досвідом з молодими вінницькими воротарями.

В розмові з vn.depo.ua Циткін поділився своїм баченням проблем професійного футболу у Вінниці і в Україні, а також розповів, що заважає юним українським футболістам виступати не гірше за європейців.  

Володимире Борисовичу, в одному зі своїх попередніх інтерв'ю ви сказали, що Євген Коноплянка - більше "розпіарений" гравець, ніж футболіст реально високого європейського рівня. І що, скоріше за все, він не зможе знайти себе в жодному провідному європейському чемпіонаті за виключенням французького. Тепер не відмовляєтеся від своїх слів, адже Коноплянку придбав клуб-переможець Ліги Європи "Севілья"?

– Я дуже радий за Євгена. Адже дійсно вважав, що його не візьме така відома іспанська команда. Водночас зауважу, що французький та іспанський чемпіонати чимось схожі (на відміну від англійського і німецького). В них команди грають достатньо швидко і технічно. І там не так багато силової боротьби, як в деяких інших провідних європейських чемпіонатах. Тому якщо Коноплянка перейшов би до англійського клубу, я був би на 99 % впевнений, що він там не заграє. А от зараз у Євгена є шанс показати всі свої найкращі якості в "Севільї", але для цього йому необхідно "перебудуватися". Гравцю з таким обсягом дій в обороні, відборі м'яча, відсотком браку це буде зробити дуже непросто. Тобто якщо Коноплянка буде грати в той же футбол, що й в "Дніпрі", нічого хорошого в Європі у нього не вийде.   

– Хто ще з українських футбольних зірок може показати себе в європейських клубах? Беремо до уваги не латиноамериканських "легіонерів", а лише вітчизняних футболістів".

– В Україні дуже багато талановитих молодих футболістів - наприклад, Лучкевич чи Коваленко. Але вони не знаходяться на провідних ролях в своїх клубах. А без гучного імені за кордон нікого не запросять.   

– В березні цього року очолювана вами збірна України (U-17) не змогла вийти до фінального етапу чемпіонату Європи. Що завадило?

– Ми тоді посіли в групі останнє місце. Пояснень цьому багато. Головна проблема - наші футболісти не мали ігрової практики до цього важливого змагання, адже відпочивали в зимове міжсезоння. Тому їм складно конкурувати з елітними європейськими збірними, приміром, з Італією чи Німеччиною, де чемпіонати навіть взимку не припиняються. Тому їхні футболісти завжди знаходяться в потрібному тонусі.  

– Яким чином в майбутньому можна буде переломити цю негативну тенденцію?

– Змінити тут щось буде складно, адже в Україні практично неможливо проводити національний чемпіонат цілий рік, без зимової перерви. В нашій країні бракує якісних полів, і суттєво інший клімат, ніж в Європі. Незважаючи на ці проблеми, юні українські футболісти кілька разів все ж таки проходили відбірний бар'єр. Але це було скоріше випадковістю. Для покращення ситуації необхідно будувати нові якісні поля і починати юнацькі чемпіонати не в квітні, як зараз, а хоча б в кінці лютого.

– Представники яких міст України виступають в складі збірної U-17? Напевно, більшість складають вихованці шкіл "Динамо", "Дніпра" і "Шахтаря"?

– За два роки роботи ми перевірили достатньо багато кандидатів до збірної. На зборах побували понад 80 гравців з 25 клубів. Безумовно, школи "Динамо", "Дніпро" і "Шахтар" делегували багато своїх вихованців до збірної U-17. Але разом з ними кістяк нашої команди складають футболісти з Володимира-Волинського, Закарпаття, Харкова тощо. Взагалі, географія у нас достатньо широка.

– Ваших провідних "збірників" намагаються забирати до себе відомі європейські клуби? 

– Юного футболіста забрати за кордон не так просто, як здається. Справа в тому, що гравців віком до 18 років заборонено заявляти за професійні команди в Європі. У юнаків виникають також значні проблеми з візами, дозволами на роботу, тощо. Тому грати за кордоном в основному виїздять ті юнаки, які мають там родичів і шанс отримати громадянство.

Водночас деякі хлопці, хоча й давно мешкають в Європі, прагнуть виступати за юнацьку збірну України. Наприклад, нещодавно в нашій команді грав футболіст, який народився в Харкові, але вже десять років мешкає у Німеччині.

– Вас часто можна побачити на матчах і тренуваннях ФК "Вінниця". Працюєте там на громадських засадах?  

– Я просто підтримую разом з хлопцями з цього клубу фізичну форму, а також ділюся в воротарями своїм досвідом.

– Як Ви оцінюєте стан вінницького футболу? Найбільше цікавить, коли можна розраховувати на реанімацію в місті над Бугом команди майстрів?

– Вінниця і взагалі вся наша область - футбольний регіон. Тут багато талановитих молодих хлопців, які могли б скласти кістяк нової команди майстрів. Футбол на Вінниччині є, розвивається на аматорському рівні. На жаль, складно розраховувати на те, що в найближчому майбутньому у Вінниці з'явиться сильний професійний клуб. Приміром, можна ФК "Вінниця" заявити до другої ліги. Але рівень аматорів і майстрів кардинально відрізняються. Суттєві відмінності і у фінансуванні команд, і у ставленні до них.

Щоб відродити професійний клуб у Вінниці, необхідно, в першу чергу, об'єднати зусилля всіх зацікавлених сторін: федерацій футболу міста і області, керівників провідних клубів обласного чемпіонату, очільників обласної і міської адміністрацій. Перше, що треба зробити - сісти їм всім за стіл перемовин. Лише за допомогою поєднання і сил, і фінансів, можна реанімувати ФК майстрів. Другий варіант –  знайти заможного спонсора клуба на кшталт Ріната Ахметова чи Ігоря Суркіса. Хоча перший варіант набагато ймовірніший.

– До речі, Ви не збираєтеся в політику? Не хочете, наприклад, спробувати поборотися за вакантне крісло Вінницького міського голови?" 

– Я не маю жодного відношення до політики, займаюся лише спортом. Що стосується виборів міського голови Вінниці, то я на них, зрозуміло, йти не збираюся. До того ж, не підтримую жодного із заявлених кандидатів на цю посаду.  

– І останнє запитання – без нього ніяк. Що найбільше згадується з часів Ваших виступів у "Ниві"?

– Пам'ятних моментів було дуже багато. Але, безумовно, найбільше згадується півфінальна гра на Кубок України з "гірниками". Тоді нам вдалося вирвати перемогу у титулованого суперника виключно за рахунок характеру.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme