UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

"Виспівати волю України": Як вінницький театр на кілька годин перетворився на "Карнеґі-хол" сторічної давнини

У Вінниці відбувався концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка" - відтворення легендарного прем’єрного концерту Українського Національного Хору під орудою Олександра Кошиця 5 жовтня 1922 року у Карнеґі-холі у Нью-Йорку, під час якого "Щедрик" Миколи Леонтовича вперше прозвучав у США

Журналіст регіональної редакції Depo.Вінниця.
"Виспівати волю України": Як вінницький…
Фото: Сергій Бахмутов

Увечері в неділю, 24 березня, у Вінницькому академічному музично-драматичному театрі імені Миколи Садовського діяла так собі "машина часу": там відбувався грандіозний концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка" - відтворення легендарного прем’єрного концерту Українського Національного Хору під орудою Олександра Кошиця 5 жовтня 1922 року у Карнеґі-холі у Нью-Йорку, під час якого "Щедрик" Миколи Леонтовича вперше прозвучав у США. Кореспонденти Depo.Вінниця побували на визначній мистецькій події й діляться тим, що почули і побачили у вінницькому "Карнеґі-холі"

Авторка ідеї та концепції проєкту — сценаристка фільму "Щедрик проти "русского міра"", засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько. Ідею дослідниці втілили Інститут Леонтовича, команди міжнародних фестивалів Operafest Tulchyn і Vinnytsia Jazzfest і концертна агенція Open Music Project, співала Академічна хорова капела Українського радіо під орудою диригентки Юлії Ткач.

Концерт-реконструкція був присвячений 100-річчю південноамериканської прем’єри "Щедрика". 

А дата події— 24 березня — теж знакова, її обрали не просто тому, що "нарешті вийшло". Саме 24 березня 1919 року (105 років тому) музиканти Української Республіканської Капели вирушили з Кам’янця-Подільського у свою світову подорож-турне, яка сьогодні вважається найяскравішим прикладом культурної дипломатії у світі.

А після тріумфу у Нью-Йорку хор Олександра Кошиця дав у 1923-1924 роках ще сотні концертів у Мексиці, Аргентині, Уругваї, Бразилії й на Кубі.

"Співай, поневолена Україно! — писав 23 вересня 1923 року після прем’єри "Щедрика" у Ріо-де-Жанейро відомий критик Енріке Коелью Нетто. — Рознось по світу голоси синів твоїх. Можливо, так отримаєш від душ, які ти причащаєш те, чого не здобули сльози твоїх жінок і кров твоїх героїв. Співай, щоб дали тобі Волю! Прийде Весна, якої ти чекаєш!"

Хорова капела Українського радіо відтворила 12 пісень з американського репертуару гастролей Українського Національного Хору, яким "музична сотня УНР" сподівалася "на вольній землі Вашингтона виспівати Волю Україні".


Олексій Літвінов і Тіна Пересунько ведуть концерт-реконструкцію

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка"

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка". Вінниця

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка", Вінницький театр імені Садовського.

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка", хорова капела Українського радіо

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка", Вінницький театр імені Садовського, хорова капела Українського радіо

Це були всі пісні першого відділу прем’єрного концерту хору Олександра Кошиця у Карнеґі-хол, на завершення якого лунав "Щедрик" Миколи Леонтовича. Крім нього, вінничани, яким пощастило потрапити на концерт, слухали колискову композитора Василя Барвінського "Ой, ходить сон" в обробці Олександра Кошиця, що вразила тоді не лише нью-йоркську публіку, а й разом зі "Щедриком" стала перлиною заокеанських гастролей хору. Так-так, це пісня, яку практично всі українці чують ще з народження, адже її співає своїй дитині чи не кожна українська мати. І ці нехитрі слова, покладені на ніжну музику, в обробці майстра підкорили вимогливу американську публіку.

Були в програмі давні українські канти, воєнні колядки, щедрівки, веснянки, коломийки та народні пісні в обробці композиторів Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця, Кирила Стеценка, Василя Ступницького.

Оскільки Олександр Кошиць захоплювався музичною культурою інших народів світу, то під час турне його хор виконував американські, мексиканські креольські народні пісні в аранжуванні диригента, і під час концерту-реконструкції капела Українського радіо виконала деякі з них.

Під час концерту-реконструкції лунали не тільки українські пісні

Під час концерту-реконструкції лунали не тільки українські пісні

Нижче - кілька фото з книги Тіни Пересунько "Світовий тріумф "Щедрика" — 100 років культурної дипломатії України".

Співаки капели та Олександр Кошиць (на фото — у центрі) у Празі, 1919 рік. 

Співаки капели та Олександр Кошиць (на фото — у центрі) у Празі, 1919 рік. 

Українська Республіканська Капела у Берні разом із послом УНР у Швейцарії Миколою Васильком, 21 жовтня 1919 року.

Українська Республіканська Капела у Берні разом із послом УНР у Швейцарії Миколою Васильком, 21 жовтня 1919 року.

Диригент Олександр Кошиць

Диригент Олександр Кошиць

Український Національний Хор під час гастролей за океаном.

Український Національний Хор під час гастролей за океаном.

****

Але кульмінацією концерту був, звісно, "Щедрик" - найвідоміша в світі різдвяна пісня.

Програма концерту-реконструкції відрізнялася від тієї, що була 100 тому, не лише скороченим варіантом. Були й інші зміни. Скажімо, в тому турне з програми було викреслено пісню, яка стала українським славнем. Але перші її слова були не "Ще не вмерли України ні слава, ні воля…", а "Вже воскресла Україна і слава, і воля…". І саме в такому вигляді її виконували у Вінниці.

А після неї була ще й "Червона калина".

Чи треба казати, що ці дві пісні зал слухав стоячи? І чи варто додавати, що від оплесків у глядачів, мабуть, боліли долоні? Це зрозуміло без зайвих слів.

****

Маємо зауважити, що вели концерт-реконструкцію сама Тіна Пересунько і відомий вінницький тележурналіст Олексій Літвінов, капітан ЗСУ, який донедавна захищав Україну і все українське зі зброєю в руках. А виходячи з театру, глядачі брали участь у зборі коштів на ЗСУ.

****

Повернімося ж до унікального дійства. У холі театру діяла історична виставка "Прийшли, заспівали, перемогли", присвячена історії світового тріумфу "Щедрика". Експозицію створили Тіна Пересунько та Інститут Леонтовича за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Там була рідкісна інформація і та сама історична платівка, біля якої охоче фотографувалися вінничани.

Історична платівка із записом Щедрика"

Історична платівка із записом "Шедрика"

Виставка в холі театру

Виставка в холі театру

Додамо, що концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка" у Вінниці став початком міжнародному проєкту "Я співаю, отже, я існую".

"Це старт міжнародного проєкту, який буде тривати до 2027 року, —повідомила засновниця агенції Open Music Project, продюсерка міжнародних фестивалів Operafest Tulchyn та Vinnytsia Jazzfest, заслужена артистка України Ірина Френкель. — Вінниця як місце старту проєкту обрана невипадково, адже саме на Вінниччині народився автор "Щедрика", геніальний Микола Леонтович. Дата концерту-реконструкції теж дуже важлива. 24 березня 1919 року капела Кошиця вирушила у світове турне, щоб донести до всього світу від імені українського народу своє святе право на незалежність: "Я співаю, отже, я існую". Голос кожного має об’єднатися у великий хор України, щоб говорити зі світом на рівних".

Ірина Френкель і Крістіна Лихачова

Засновниця і генеральна директорка агенції Open Music Project Ірина Френкель і виконавча директорка проєкту Open Music Project Ukraine Христина Лихачова.

****

Але це ще не все. Перед концертом відбулася авторська лекція Тіни Пересунько "Щедрик проти "русского міра"" і під час неї дослідниця презентувала рідкісну платівку 1922 року, на якій записане виконання "Щедрика".

"Зараз в Україні таких платівок лише дві: у моїй приватній колекції та у мого колеги Анатолія Паладійчука із Кам’янця-Подільського, — стверджує дослідниця.

Перед початком концерту платівку не просто показали – з неї лунав "Щедрик". Власник унікального музею-кавʼярні "Панъ Заваркінъ та синъ" Олександр Абрамчук надав для цього старовинний грамофон.

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка", Вінницький театр імені Садовського. На передньому плані - грамофон, з якого лунав запис сторічної давнини.

 На передньому плані - грамофон, з якого лунав запис сторічної давнини.

Шедевр Миколи Леонтовича був записаний Українським національним хором під орудою Олександра Кошиця у студії нью-йоркської рекордингової компанії Brunswick за тиждень до історичної прем’єри українців у Карнегі-хол.

"Саме в такий спосіб українська пісня розпочала своє турне не лише концертними залами Америки, але й увійшла до світового репертуару звукозаписів, лишаючи нам сьогодні можливість почути оригінальний спів Українського хору з Нью-Йорку у 1922 році", — звертає увагу Тіна Пересунько.

У 1936 році американський диригент українського походження Пітер Вільговський написав до "Щедрика" англійський текст, назвавши пісню Carol of the Bells ("Колядка дзвонів").

Тіна Пересунько розповідала під час лекції про намагання росіян привласнити шедевр Миколи Леонтовича у Нью-Йорку, про боротьбу "русского міра" за душу Пітера Вільговського, про надзвичайні історичні факти про "Щедрик" і хор Олександра Кошиця.

Диригує Юлія Ткач

Диригує Юлія Ткач

Юлія Ткач

Хор під орудою Юлії Ткач подарував вінничанам незабутній концерт

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка", Вінницький театр імені Садовського. 24 березня 2024 р.

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка", Вінниця, 24 березня 2024 р.

Концерт-реконструкція "Прилетіла ластівочка", Вінницький театр імені Садовського. 

Квіти і подарунки виконавцям від Тульчинської громади

Квіти і подарунки виконавцям від Тульчинської громади, батьківини "Щедрика"

****

102 роки тому голова Директорії УНР Симон Петлюра у своєму листі до диригента Олександра Кошиця писав про головне:

"Не забувайте, маестро, під час Ваших концертних виправ про українські справи, про нашу національну честь і про обов’язки "собачі" до нашої справи. Коли Вас будуть інтерв’ювати – незамітно говоріть: "українська музика – пісня "незалежна" – "своя" – "непохожа" – "своєрідна" – є частиною незалежної України". Не забувайте про нашу армію, коли можна організовуйте збори для неї, розголошуйте славу про неї, про її лицарські вчинки. Ну, і хай Вам та капелянам Бог України помагає. 21 березня 1922 р.б. Петлюра".

****

"Виспівати волю України". Ці слова і паралелі з подіями 100-річної давнини ще раз доводять, українська культура, українське народне мистецтво, зокрема українська пісня, - це голос, завдяки якому Україну мають чути і в світі, і в самій Україні. Життя показало, що це справді важливо. І підкреслимо, що велика кількість слів "Україна" і "українське" в цьому тексті – не тавтологія. Це потреба і авторів проєкту, і авторів цієї публікації. Тому що все має бути Україна!

Фото:  Сергій Бахмутов та ілюстрації з книги Тіни Пересунько "Світовий тріумф "Щедрика" — 100 років культурної дипломатії України".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme