Уроки української: Чи правильно "дуже дякувати" і як виміряти "спасибі"

Сьогодні Depo.Вінниця розпочинає навчальний рік для тих, хто прагне вдосконалити свою українську мову.

Говоритимемо переважно про правильне і неправильне слововживання, про доречність і недоречність певних мовних конструкцій. На роль істини в останній інстанції не претендуватиму, адже я не науковець, а практик. Ба більше: рідко буває такий день,коли я не зазираю у словник чи довідник або не цікавлюся думкою колег у спірних випадках. Недаремно ж кажуть, що рідну мову треба вивчати все життя. Я, журналістка з 30-річним і літредакторка з 20-річним стажем, щодня її вивчаю. І вас запрошую!

Лекцій не читатиму. Іноді скажу: отак правильно, а отак – ні. А іноді доведеться проаналізувати, чому саме так, але не так. Перша порція порад буде невеличкою, але стосуватиметься одного з найбільш приємних слів.

Поговоримо про чудове слово "дякую".

Нерідко чуємо "дуже дякую". Варіант, скажемо так, не ідеальний. "Дякую" – дієслово. Спробуйте поєднати зі словом "дуже" інші дієслова. Нормально вийде хіба "дуже хочу", "дуже радію" (і ще є кілька слів, але їх небагато). З іншими словами складуться дивні конструкції: "дуже бігаю", "дуже купую", "дуже пишу"… Краще казати "дуже вдячний (вдячна)" або "красно дякую", або просто "дякую". І вже нікуди не годиться "велике дякую" ("велике пишу"? "велике їду"?). Ті, хто кажуть "велике дякую", не замислюються над тим, що "дякую" – дієслово, вони бездумно перекладають тільки його зміст з російського "спасибі", хоча російською "дякую" – це "благодарю". "Очень благодарю" – і в російській мові не кажуть. А "спасибі" є й в українській мові. До речі, і в російській, і в українській сполучення "велике спасибі" і "большое спасибо" – вислови усталені, але чи бездоганні? "Спасибі" означає "спаси Біг (Бог)", тобто людина, якій щось дарують або в чомусь допомагають, у відповідь бажає Божого заступництва, спасіння. А велике оте "спаси" чи маленьке" – як можна визначити? (Втім, цей момент спірний, про це варто й подискутувати).

І тому я дякую моїм шкільним і університетським викладачам української мови за науку. Щиро дякую, красно дякую. Дякую вам, шановні читачі, за бажання вдосконалювати вашу українську. До зустрічей на наших уроках!