Вінницькі бібліотекарі створюють фонд усних свідчень "Голоси живої історії"

У Вінниці розпочинають реалізовувати унікальний проект зі створення Фонду усних свідчень вінничан "Голоси живої історії", повідомляє Depo.Вінниця.

Проект "Голоси живої історії" реалізовуватимуть на території всієї області. Його ініціатори - бібліотекарі. Вони вже пройшли кілька тренінгів, запрошували для консультацій експертів.

"Реалізовуючи цей задум, ми не думаємо про сьогодення, ми працюємо на майбутнє. Хочемо побачити зріз того, що зараз відбувається в країні, як події в Україні бачить та сприймає конкретна людина. Для цього хочемо зібрати фонд усних історичних досліджень", - каже керівниця проекту "Голоси живої історії" Галина Слотюк.

Працювати із АТОвцями, кажуть ініціатори проекту, особливо важко: деякі із бійців є неконтактними, і не завжди вони зможуть відкритися та розповісти про сокровенне перед людиною, яку скажімо, вперше бачать. Тому розробляти запитання, їх послідовність, доречність, скурпульозність, глибину та точність допомагали науковці-історики із Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

"Справжнього історика має цікавити людина, її адаптація до політичних обставин чи спротив до політичної ситуації, яка виникає. Бо саме від поведінки людини залежить розвиток тих чи інших подій. Ми маємо прислухатися до людей, які можуть нам дати свій голос. Це усна історія", - каже доктор історичних наук, професорка Ольга Коляструк.

За її словами, проект досить складний, але його цінність полягає в тому, що йдеться про почуття людини.

"Завданням є зафіксувати не факт, адже він може бути відомим із подієвої історії, а зрозуміти, яке було ставлення конкретної людини до подій, що відбувалися. Коли ми говоритимемо із людиною про речі із її життя, крізь призму особистого, то тоді ми і зрозуміємо, що впливає на людину у суспільстві. Цей проект зобов'язаний реалізовуватися, бо це є і певною терапією: коли людина носить у собі травму, а потім отримує шанс виговоритися", – зауважує професорка.

Зі свідченням учасників АТО працюватимуть делікатно та, так би мовити, на перспективу. Учасники проекту, які не захочуть, щоб їхні переживання та роздуми стали доступними у сучасних реаліях, отримають своєрідну "відстрочку" оприлюднення записів.

"Ми підписуємо договори із тими учасниками бойових дій, які цього хочуть, - наголошує Галина Слотюк. - Не всі готові станом на зараз розкрити громадськості все. Тому із окремими учасниками бойових дій ми підписуємо договори про нерозголошення відомостей та те, що їхні свідчення будуть опубліковані через 10 чи 20 років - тоді і буде відкритий доступ до тих матеріалів, які ми тимчасово "засекретимо".

Новоспечений фонд функціонуватиме на базі вінницької "тімірязєвки". Це будуть файли відеоформату. Втім, кажуть ініціатори справи, йдеться про великий об'єм та велику кількість матеріалів, тому, ймовірно, з часом шукатимуть фінансової підтримки у різноманітних міжнародних фондах щодо потужнішого технічного забезпечення.

Перші живі історії можна буде почути та побачити вже восени. Проект реалізовуватиметься протягом квітня-листопада 2018 року. Втім його творці переконані, що проект "житиме" ще не одне десятиліття.