Як не розбудити паличку Коха, і чому масове обстеження легень не підвищило рівень виявлення туберкульозу

Доки вирує епідемія коронавірусу, на другий план відійшли інші захворювання, серед яких і ті, які теж мають інфекційний характер та епідемічне розповсюдження. Йдеться зокрема про туберкульоз, який, незважаючи на всі зусилля і досягнення світової медичної науки досі не подоланий. 

Про це з журналісткою Depo.Вінниця розмовляє Олександр Служивий, директор Вінницького обласного фтизіопульмонологічного центру. 

Олександр Служивий. Фото: "Вежа"

– Під час епідемії коронавірусу "забули" про багато інших хвороб, зокрема й про туберкульоз. Але він не став менш небезпечним, ніж раніше. Це дуже складне і грізне захворювання, просто поширюється і розвивається не так стрімко, як коронавірус, – розповідає лікар. – Туберкульоз не сходить з авансцени медичних проблем у жодній країні, хоч уже можна говорити про певний контроль над поширенням хвороби. До 2019 року справи більш-менш владналися, ми почали отримувати сучасні препарати для лікування хіміорезистентного (стійкого до препаратів) туберкульозу. Про перемогу над туберкульозом, звісно, не йшлося, але ситуація вже не жахала. А з початком епідемії коронавірусу проблема загострилася. Річ у тім, що захворюваність на туберкульоз різко "знизилася". В лапках "знизилася", бо насправді це не так, насправді ситуація протилежна. Показники захворюваності на туберкульоз дуже відрізняються від коронавірусних, тому здаються нестрашними, бо йдеться не про тисячі хворих, а про сотні. А от лікувати туберкульоз доводиться по кілька місяців і навіть років. Одне можу впевнено стверджувати: цифри, які ми маємо, насправді дійсності не відповідають. 

Чому? 

– Люди просто не доходять і не доїжджають до "вузьких" фахівців, зокрема й до фтизіатрів – лікарів, які спеціалізуються на лікуванні туберкульозу. Хтось не йде в лікарню, бо боїться коронавірусу, іноді на заваді стають карантинні заходи, а ще сімейні лікарі, по вуха завантажені через епідемію, теж не все встигають. Більшості людей, щоб отримати консультацію фтизіатра, треба кудись їхати – в районний чи обласний центр. Тривалий час була проблема з тим, щоб їхати взагалі – на початку карантину в 2020 році транспорт не ходив зовсім, потім час від часу обмежувалася кількість пасажирів. Це все логічно з погляду протидії коронавірусу, але має свої "побічні" ефекти. Якщо люди не потрапляють на обстеження, то в них і не виявляють нічого, от вам і викривлена статистика. А туберкульоз – не коронавірус, його симптоми не такі виражені і тривалий час взагалі невидимі, тому хворі й не поспішають до лікарів. 

Але люди тепер масово обстежують легені, оскільки хворіють на коронавірус або мають такі підозри. Це якось впливає на виявлення туберкульозу?

– На перший погляд, це може здатися дивним, але рівень виявлення туберкульозу при цьому не зріс. Більшість людей, які хворіють на туберкульоз, малозабезпечені або взагалі асоціальні. У багатьох людей з цієї категорії немає декларацій із сімейним лікарем, до медиків вони, як правило, не поспішають, не йдуть обстежуватися і, якщо захворіють на коронавірус,  нерідко  помирають, так і не дізнавшись, що хворі. Це одиничні випадки, коли під час обстеження на коронавірус виявляємо ще й туберкульоз, "погоди" вони не роблять. 

У вашому закладі є й ковідне відділення. А там бувають пацієнти з туберкульозом?

– Торік не було, цього року – два випадки. Але мушу сказати, що хворі з ускладненнями коронавірусу можуть отримувати такі ж антибіотики, які використовуються в схемах лікування туберкульозу. Внаслідок цього прояви туберкульозу в людей, які одночасно хворіли й на кронавірус, або після перенесеного коронавірусу, можуть бути невираженими. Але були випадки, коли наші пацієнти. які перебували на лікуванні в туберкульозних відділеннях, хворіли на коронавірус. То на час лікування коронавірусу їх переводили  в ковідне відділення, а потім – назад. 

Тривалий час словосполучення "хіміорезистентний туберкульоз" наводило жах на лікарів.  Є успіхи в його лікуванні?

– Є, насамперед тому, що ми почали отримувати ефективні препарати для лікування хіміорезистентинх, тобто стійких форм туберкульозу. Нині для такої форми туберульозу застосовується назва "лікарсько-стійкий".  У 2011-2012 роках Вінницька область була останньою в списку за показником ефективності лікування резистентних форм туберкульозу. Страшно сказати, але тоді виліковували лише 15-20% таких хворих. У 2017-2019 роках ми виліковували вже до 50% хворих на резистентний туберукульоз. Використовуємо нові схеми лікування, випробувані в інших країнах. Якщо раніше резистентний туберкульоз лікували 20-24 місяці, то тепер – 9-12 місяців. Віддалених результатів ще немає, але досвід інших країн обнадійливий.

А які успіхи в лікуванні чутливого до препаратів туберкульозу? 

– Можна вилікувати абсолютну більшість хворих, показники сягають 90%. Але є одне "але", воно стосується і чутливого, і хіміорезситентного туберкульозу. Успіх у лікуванні залежить від самого пацієнта. Ми маємо ефективні ліки, і пацієнти отримують їх безкоштовно. Не можна зараз, як колись, списувати невдачі в лікуванні на те, що немає ліків, що дуже дорого… Якщо хворий потрапляє до нас не в катастрофічному стані і дисципліновано виконує всі настанови лікаря, він одужує. Але так буває не завжди. Багато хворих – асоціальні, тому маємо перерви в лікуванні, відмову від лікування взагалі. Перерви в лікуванні призводять до того, що туберкульоз стає стійким до препаратів, доводиться застосовувати дорожчі й триваліші схеми лікування. Ну, а категорична відмова від лікування означає повільне вмирання хворого. Але це ж не просто вмирання, а поширення хвороби. 

Кільканадцять років тому була масова кампанія проти проведення дітям діагностичної проби Манту. Як це впилинуло на епідемічну ситуацію? 

– Тепер поголовне проведення проби Манту не рекомендується, вважається, що подібна діагностика здорових дітей, які не належать до груп ризику, недоцільна як із медичної, так і з економічної точки зору. Проба Манту настійливо рекомендується лише для певних груп ризику, яким необхідно встановити необхідність профілактичного лікування туберкульозу. Позитивна проба Манту не завжди є доказом інфікування туберкульозом, але вона визначає необхідність у подальшому обстеженні дитини. Сімейний лікар або педіатр скажуть, куди йти і що робити в такому разі, і тут теж важлива дисципліна, перш за все – батьків. Бо якщо не обстежуватися, можна пропустити ранню стадію захворювання. У 2020 році ми мали сплеск дитячого і підліткового туберкульозу, в області захворіли 22 дитини, одна дитина померла (дитині було вісім років, у неї туберульозом був уражений мозок; дитина не була щеплена вакциною БЦЖ). Цього року значно менше хворих дітей. Але це діти, які тривалий час контактують з хворими, наприклад, з батьками, і  потрапляють вони до нас уже з так званими "великими" формами туберкульозу, коли легенева тканина руйнується повністю.

До 2020 року на Вінниччині діяли три дитячі протитуберкульозні санаторії, де оздоровлювалися діти з груп ризику, але тепер ці заклади  законсервовані: у пакеті медичних послуг тепер немає оздоровлення таких дітей.

Назвіть групи ризику щодо туберкульозу.

– На туберкульоз може захворіти будь-хто, адже практично все доросле населення інфіковане мікобактерією туберкульозу. Але насправді хвороба розвивається тільки тоді, коли в організмі для неї виникають певні умови, тобто організм перестає опиратися паличці Коха, яка "спить" майже в кожному з нас. От саме це й визначає групи ризику: люди, які вживають наркотики, зловживають алкоголем, курять, погано харчуються (і взагалі живуть за межею бідності), мають імунодефіцитні стани (особливо це стосується інфікованих вірусом імунодефіциту людини), бездомні, які живуть в антисанітарних умовах, люди, які відбувають покарання, працюють у шкідливих умовах. Ще коли я навчався в  медінституті, нам казали, що туберкульоз панує там, куди "не потрапляє  сонце".  І в прямому, і переносному значенні.

Які симптоми мають насторожити людину і спонукати обстежитися на туберкульоз?

– Тривалий кашель і тривала лихоманка (якщо немає зрозумілої причини), різке схуднення, значне зниження працезданості, кашель з кров’ю. Це не означає, що в людини точно туберкульоз, але обстежитися потрібно. З цим усім треба йти до сімейного лікаря. І не слід відмовлятися від рентгенографічних обстежень, особливо, коли в лікаря є якісь підстави призначити вам його. Раніше ми мали чотири виїзні флюорографи, їздили в райони, в інтернатні заклади, а сьогодні це на плечах первинної ланки охорони здоров’я. Сімейні лікарі направляють пацієнтів до фтизіатрів у разі потреби. Є різні методи діагностики, але потребу в них визначить лікар. Просто не треба нехтувати профоглядами і рекомендаціями фахівців.

Як уберегтися від туберкульозу?

– Любити себе. Проходити профогляди, повноцінно харчуватися, вести здоровий спосіб життя, не забувати про відпочинок. Якщо ж доводиться контактувати з хворими на туберкульоз, то увага до свого стану має бути особливою, в таких випадках відкладати обстеження чи консультацію "на потім" неприпустимо. У багатьох випадках тим, хто був у контакті з хворим, потрібно пройти курс профілактичного лікування. Не можна чекати, доки закінчиться епідемія коронавірусу, бо вона надовго, але всі інші хвороби при цьому не зникли. Життя ж у кожного одне. 

Головне фото: depositphotos