ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Три причини, чому скоро армія Росії не буде глобальною загрозою

Після чергового падіння російського "Протона-М" перетворення США на радіоактивний попіл залишається винятково маячнею Кисельова
Depo.
19 травня 2015 07:30
ФОТО: depo.ua
Три причини, чому скоро армія Росії не буде глобальною загрозою
Три причини, чому скоро армія Росії не буде глобальною загрозою

Чергове падіння російського "Протона-М" пройшло майже непоміченим. Та й що там помічати - на ньому навіть копії животворного прапора Перемоги не було! Натомість ця аварія може стати початком кінця глобальних мілітарних претензій Росії. Цього разу аварію активно коментували не українські блогери-жартівники, як то було з "Союзом-2.1а". В різко негативному ключі ситуацію коментували навіть цілком лояльні до Путіна російські експерти.

Суть їх критики була наступною - "менеджери в погонах", які керують російською космічною галуззю в останні роки, не тільки не здатні створити нічого кардинально нового (проектування і створення "суперсучасної" "Ангари" триває повних два десятки років, а "в серію" ракета так і не пішла), але не можуть дати ради відносно простим, і відпрацьованим в сотнях запусків радянським технологіям. В результаті спостерігається колосальне марнотратство і розкрадання, а країна, бюджет якої забезпечує 14% світових витрат на космічну галузь, отримує близько 1.5% прибутків від комерційного використання космосу.

Привід для подібних сентенцій дали не тільки злощасний "Протон" з "Союзом", але й величезна кількість інших інцидентів. Можна згадати, приміром, "нічийну" ракету, яка впала нещодавно під Плесецьком - і від якої всі "зацікавлені" відомства просто відмовились, добудову найсучаснішого російського космодрому силами "студентської молоді" - яку довелось залучати після грандіозного скандалу з невиплаченими зарплатами "штатних" будівельників, і масу всього іншого.

Три причини, чому скоро армія Росії не буде глобальною загрозою - фото 1

Проте невиведений на орбіту "Протон" став знаковим і з іншого приводу. Федеральне державне унітарне підприємство "Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева", гігантська пострадянська структура, помітну частину свого бюджету будувала на комерційній діяльності. Але падіння "Протона" може поставити на цій діяльності хрест.

Для розуміння ситуації - у 2012 році підприємство здійснило вісім запусків в інтересах інших країн, в 2013-му - сім, а в 2014-му - тільки три. Після того, як мексиканський супутник зв'язку "пішов у землю" десь біля Чити, охочих користуватись послугами центру Хрунічева більше, ясна річ, не стане. І страхові компанії, які обслуговують роботу російського підприємства, вартість страховки для таких запусків теж навряд чи знизять.

Відповідно, підприємство залишиться не тільки без прибутку від комерційних запусків, але й без досвіду, отриманого при подібних запусках. Доставка російських військових супутників в космос, і без того неідеальна, стає набагато дорожчою і ризикованішою - через зникнення ефекту масштабу. За умов подальшого скорочення бюджетних витрат у цій сфері ситуація рухається в бік втрати військової компоненти космічних сил Росії.

Як це може вплинути на глобальну мілітарну потугу Росії?

Три причини, чому скоро армія Росії не буде глобальною загрозою - фото 2

1. Деградація протиракетної оборони і попередження про ракетний напад.

На початку цього року Росія залишилася без космічної системи виявлення стартів ворожих балістичних ракет після того, як два останніх супутника системи "Око-1" припинили свою роботу. Запуск першого супутника Єдиної космічної системи "Тундра", яка мала замінити "Око", запланований на червень 2015 року, скоріше за все не відбудеться, а коли запрацює вся система (яка, за первісним планом, мала бути на орбітах вже два роки тому) не знає ніхто.

Таким чином, з тріади "мозок-очі-кулаки" ракетно-ядерного щита Росії (де "мозком" мав бути центр прийняття рішень, "очима" система попередження про ворожу атаку, а "кулаками" - стратегічні ракетні війська, відносно неушкодженими залишились тільки "кулаки". З "очей" залишилася частина "ближнього зору" у вигляді мережі раділокаційних станцій, працездатність якої теж подекуди викликає сумніви, а "мозок" - тема для окремої розмови.

2. Втрата можливостей для оперативної космічної розвідки.

Зменшення розмірів космічного угруповання внаслідок підвищення вартості запусків неминуче призведе до погіршення оперативності та якості матеріалів космічної розвідки. При тому режим жорстких економічних санкцій проти Росії унеможливлює отримання запчастин, необхідних для створення розвідувальних і комунікаційних супутників. Останнім часом було декілька інцидентів, пов'язаних зі зривом спроб російської сторони отримати мікросхеми військового призначення із західних країн.

Три причини, чому скоро армія Росії не буде глобальною загрозою - фото 3

3. Нездатність сучасної наземної техніки ефективно виконувати завдання без підтримки з космосу.

Копіюючи західні військові концепції, Росія намагається реалізувати доктрину "мереживно-центричної" війни.

Яскравим зразком є платформа "Армата", командир якої повністю залежить від цифрових джерел інформації, будучи фізично не в стані вести бій "на око", оскільки перебуває у бронекапсулі заледве не на рівні гусениць танка.

Відповідно, "Армата" має безперервно обмінюватися інформацією з іншими танками і штабом, а також отримувати розвіддані від розвідувальних супутників та дронів.

За умов глибокого відставання у розробці дронів, а також очевидних проблем з запуском супутників як зв'язку, так і розвідки, вся ця божевільно дорога концепція перетворюється на джерело прибутку для "Уралвагонзаводу", і витратний спосіб потішити громадян на черговому військовому параді.

В разі, якщо російське керівництво не зуміє впоратися з подібним технологічним викликом, збройні сили Росії перестануть бути реальною загрозою для потенційного противника вже впродовж 7-10 років, коли ота сама "мереживно-центрична" зброя увійде в широке використання як в США, так і в ряді інших країн (активною її розробкою займаються, приміром, в Ізраїлі). Що, звичайно, ніяк не допоможе нам. Хоча й не тільки.

Бо навіть втративши бойові потенції власне збройних сил, Росія не перестане бути глобальною загрозою всьому живому на планеті. Хоча б тому, що масований бойовий запуск стратегічних міжконтинентальних ракет навіть без космічної підтримки становитиме загрозу для земної екології, більше того - для самого існування життя на Землі. Навіть якщо вони розбомблять не США, ЄС чи Україну, а Воронеж.