Що приховують вінницькі катакомби

Щосуботи вінничани та гості міста мають нагоду дізнатись історію храму Діви Марії Ангельської та поблукати його піземеллями

Маршрут тематичної екскурсії, яку проводить вінницький історик Олександр Федоришен, проходить не лише по території костелу, а й охоплює частину міських підземель. 

Монастир капуцинів, який розташований в історичному центрі Вінниці на вул. Соборній, побудований у 1746 році у стилі тосканського бароко. Кошти на будівництво монастиря дав вінницький староста Людовік Калиновський. В радянські часи костел було відібрано у католицької громади - "совіти" передали його атеїстичному товариству "Знання" під лекторій. Однак на початку 1990-их костел був повернутий вірянам. Тоді ж сюди повернулись брати-капуцини. 

На початку нульових для потреб монахів було викуплено бокові келії. На першому поверсі монастиря від вулиці Соборної розмістилась канцелярія, бібліотека, кімната для бесід і два катехетичні класи. Згодом були викуплені також келії на другому поверсі одного крила монастиря і приміщення, де колись мітилась монастирська кухня і трапезна.

Цього року у вересні капуцини святкували 270-ту річницю з дня прибуття до Вінниці перших братів по ордену. Тоді ж і стартувала тематична екскурсія монастирем та його підземеллями. Нині екскурсія користується шаленим попитом у вінничан та гостей міста, відтак капуцини збирають гроші на подальше дослідження підземель та розширення екскурсійного маршруту.

Історики кажуть, що свого часу вінницькими підземними ходами можна було пройти з одного кінця міста в інший. Однак більша частина катакомб залишається недосліджено, а відтак закритою для туристів. Аби показати масштаби первозданного монастирського комплексу екскурсія розпочинається біля 3D макету виготовленого архітектором Євгенієм Совінським.

"На макеті зафіксонаний стан монастирського комплексу на кінець ХІХ століття, умовно кажучи 1875 -1900 роки. На сьогодні збереглася лише частина комплексу, зокрема храм. Була ще господарська частина: медоварня, місце де брати-капуцини варили пиво, монастирські стайні, підприємство для виготовлення свічок, сад. Територія монастиря займала близько двох гектарів простягаючись до сучасної вулиці Грушевського", - розповідає Олександр Федоришен.

Він зауважує, що капуцини варили пиво не для того, щоб весело провести час, а для порятунку від голоду вінничан, які жили за межею бідності. "Пиво - то не є свідченням хмільного і веселого життя капуцинів. Пиво надзвичайно калорійне і варилося для міської бідноти. Його капуцини роздавали разом з хлібом, який пекли в стінах монастиря" - каже історик.

З усіх монастирів капуцинів, які існували на території України, вінницький був п'ятим. Тут проживало в різний час від 6 до 18 монахів. Свою назву орден капуцинів отримав завдяки формі гостроверхого капушону (італ. cappucio).

"Капуцинські монастирі збудовані в єдиному стилі - тосканське бароко. Суворий стиль підкреслює астетичність монашого ордену, вірність монашим обітницям і служіннню вбогим", - зауважує екскурсовод. 

Спускаючись у самі підзимелля відчувається прохолода. Однак вона не заважає сучасним неокатехуменатам влаштовувати тут збори.

"Відчуваємо прохолоду і умовно ми можемо називати кімнату своєрідним холодильником XVIII століття, складом. Сюди зносили городину, яка вирощувалася на 2 гектарах в районі вулиць Грушевського і до музичного училища імені Леонтовича. Це ще не є катакомбами, а леше підвали монастиря. Зараз це місце, кімната, де збираться прихильники течії неокатехуменат" - розповів Федоришен.

Місцем збору прихильників ще однієї течії є і колишня крипта. "Скоріш за все поховань тут немає, бо то все було пограбовано приблизно в 1930-ті роки", - зазначає історик.

За його словами, справжні катакомби, які є частиною підземель старої Вінниці знаходяться на глибині 14 метрів. Саме ці ходи використовували для втечі від ворога. "Це все будувалося в тому числі і з військовою стратегічною метою, можливістю контратакувати. Бо наші мури, згромадження єзуїтів і домініканців - це не просто духовний комплекс. То є цитадель, умовно кажучи - міська фортеця, яка в час біди приймала всіх", - підкреслює екскурсовод. 

Вінницькі катакомби - це не вузькі підземні ходи, якими їх уявляє більша частина вінничан. Їх роміри в середньому 5 на 2,5 метри. "Не виключено, що брати капуцини вибрали це місце для розміщення свого монастиря, щоб бути прив'язаними до системи міських ходів", - каже Федоришен.

У 1960-х роках частина тунелю була облаштована як бомбосховище на випадок атомної атаки. В відділеннях підземелля про ці часи також можна знайти докази, наприклад, портрет Леніна. До речі, радянська влада довго не наважувалася із костелу зробити лекторій. А все через настоятеля вінницького капуцинського храму отця Марцелія Високінського.

"Це патріарх подільських католиків: велич, повага і авторитет цієї людини не дозволяла радянській владі закрити цей костел, вони чекали його смерті. І лише в 1959 році наважилися зробити серію зверненнь, які призвели до того, що ця храмова споруда була перетворена на лекторій", - наголосив історик.

Один із міфів, який розвінчує екскурсія - у Вінниці немає цілісної системи підземних ходів. Олександр Федоришен розповів версії поділу ходів під Вінницею на окремі підземні ділянки.

"Чому ми не можемо іти далі? Бо це своєрідна заглушка, яка створена скоріш за все не в ХХ столітті, а раніше. Можливо це зробили у ХІХ століті капуцини, для того, щоб перекрити хід уже тоді неіснуючих парафій домініканців, ізуітів. Можливо забезпечити тут збереження городини, щоб її ніхто не міг вкрасти. Ще одна версія - що це зробили нацисти під час німецької окупації, щоб убезпечити себе від можливої підземної активності вінницьких підпільників. Але я думаю, що це річ не пов'язана із другою світовою війною. Однак тепер єдиної системи підземних ходів, ми змушені це констатувати, у Вінниці немає. Ми можемо говорити про окремі ділянки, як тут, як в обласному краєзнавчому музеї і дуже содіваюся вони теж будуть доступні", - наголосив Федоришен.

Додамо, що мету подальшого дослідження вінницьких підземель має і щосуботня екскурсія монастирем капуцинів. Адже усі гроші, які дають туристи, витрачають на процес подальшої реставрації, дослідження катакомб та повернення минулої величі історичній пам'ятці.

"Відкриття нового історичного маршруту говорить про те, що Вінниця нічим не гірша від інших туристичних міст. У нас є величезна кількість історичних пам'яток, якими ми до певного моменту повноцінно і якісно не могли користуватися. Тепер ця ситуація по-трохи міняється. Будемо сподіватися, що вінницький обласний краєзнавчий музей у майбутньому, ще раз вибухне катакомбними екскурсійними темами в контексті самого первиного монастиря єзуїтів", - зауважив Олександр Федоришин.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця