Округ №11: Чи зможе Вінниця обрати депутата без сльозогінного газу

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Одномандатний виборчий округ №11

Центр округу: місто Вінниця

Опис меж: частина міста Вінниці, частина Вінницького району.

Адреса ОВК: просп. Космонавтів, 30

Кількість виборчих дільниць: 113

Кількість зареєстрованих виборців: 168 474

Одинадцятий виборчий округ у Вінниці - це правий берег Південного Бугу, включно з центром міста, а також частиною приміських сіл. В межі округу входять здебільшого спальні райони міста - Вишенька, Поділля, Слов'янка, А також великі масиви приватних забудов: Корея, П'ятничани, тощо. Тут живуть вінничани з рівнем достатків "середній+", також на правому березі Бугу чимало елітних багатоповерхівок. Крім того тут знаходиться "царське село", де проживають найзаможніші вінничани, серед яких багато й можновладців.

В центральній частині міста небагато жилих забудов, більшість було перебудовано у комерційну нерухомість, а ті, що залишились важко назвати елітним житлом - здебільшого це невеликі квартири у старих дво- триповерхових будинках. Тут проживають "корінні" вінничани, творча інтелігенція, чимало пенсіонерів.

Особливістю округу є те, що він найменший за кількістю дільниць серед решти виборчих округів на території Вінницької області. Водночас тут голосує значна кількість людей - округ другий за кількістю виборців після округу №12, чиї межі теж включають райони обласного центру. Різниця в кількості виборців між 11 та 12 округами становить майже 9,5 тисяч. І тут живе і голосує трохи інший контингент.

Виборці округу №11 - це приватні підприємці, освітяни, держслужбовці, молоді сім'ї, а також студенти та творча еліта. Вони не дуже ведуться на "гречку" та інші примітивні технології і здебільшого мають власну точку зору на вітчизняну політику. Виборці 11-го округу "дружать" з Інтернетом, споживають інформацію з різних джерел, тож кандидатам нелегко завойовувати симпатії цієї частини Вінниці. Тому не дивно, що боротьба тут завжди запекла: скандали, "чорнуха", перерахунок голосів - на 11-му виборчому округу доходило навіть до скасування депутатського мандату через Вищий адміністративний суд. Щоправда, зрештою мандат було повернуто власнику, а скасування визнано неправовим, позатим кількість "зашквару" на окрузі добряче псує нерви усім, хто зважується тут балотуватись.

Під час президентських виборів 1999 року виборці 11 округу проголосували за чинного на той момент президента Леоніда Кучму. І в першому, і в другому турі. Якщо в першому турі Кучма відірвався від головного опонента комуніста Петра Симоненка на 12,4 тис. голосів, то у другому турі лідер Компартії відстав тільки на 8,5 тис.голосів. Зрештою перегони фінішували на користь Кучми (48,46%), але з невеликим відривом від Симоненка (41,37%).

У 2004 році виборці 11-го округу, як і всієї країни, голосували тричі. Усі три рази вінничани віддавали значну перевагу кандидату Віктору Ющенку. У першому турі на 11-му окрузі Ющенко набрав 65,87% голосів, а його опонент Віктор Янукович – лише 13,88%. Так, відрив Ющенка від Януковича становив майже 77 тисяч голосів. Під час повторного голосування цей відрив збільшився до 91 тисячі голосів. Зрештою Ющенко обігнав Януковича на 101,6 тис. голосів. У ІІІ турі 81,32% виборців 11-го округу проголосували за лідера "помаранчевих", а головний "регіонал" отримав лише 15,29%.

За шість років Янукович так і не зміг "переманити" виборців 11-го округу на свій бік. У першому турі президентських виборів-2010, Янукович не зміг посісти навіть другу сходинку - його "відтіснив" Сергій Тігіпко. Лідеркою симпатій виборців округу у 2010 році була Юлія Тимошенко. В першому турі вона отримала майже 55 тис. голосів і перемогла із результатом у 41,72%. Тігіпко та Янукович тоді отримали 16,92% та 12,75% відповідно. У другому турі Тимошенко закріпила свій результат на окрузі - 71,47%. Янукович поступився, набравши 21,63%. Його кандидатуру підтримало на 68 тисяч виборців округу менше, однак це не завадило йому стати президентом.

Результати голосування 11-го округу на постреволюційних президентських виборах 2014-го року були досить прогнозованими. Петро Порошенко став беззаперечним лідером, отримавши 73,99% голосів. Екс-фаворитка 11-го округу Юлія Тимошенко у 2014-му набрала лише 9,4% голосів, поступившись лідеру перегонів у 90 тисяч голосів.

Президентські вибори (межі округу №11)

1999 рік. II тур	Леонід Кучма - 48,46%	Петро Симоненко - 41,37%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко- 81,32%	Віктор Янукович - 15,29%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко - 71,47%	Віктор Янукович - 21,63%
2014 рік	Петро Порошенко - 73,99%	Юлія Тимошенко - 9,40%

Довідка: Згідно з даними ЦВК, в межі 11-го округу, під час парламентських кампаній 2014-го та 2012-го років, входили частина міста Вінниці та частина Вінницького району. У 2002-му та 1998-му роках до складу округу входила північно-західна частина Ленінського району м. Вінниці (від річки Південний Буг по вулицях Соборній, Пирогова), а також частина Вінницького району.

Під час виборів до Верховної ради у 2006 та 2007 роках 11-й округ включав місто Козятин, Калинівський та Козятинський райони. А усі три райони міста Вінниці - Ленінський, Староміський та Замостянський - були включені в межі ТВО №9.

Під час президентських виборів 2004-го, 2010-го та 2014-го років в межі 11-го округу входила територія колишніх Ленінського та Староміського районів у місті Вінниці.

У 1999 році до складу округу входять: Ленінський район міста Вінниці (північно-західна частина району від річки Південний Буг по вулицях Соборній, Пирогова) та Вінницький район.

Вибори до ВР у березні 1998 року на 11-му окрузі виграв народний депутат, член Народно-демократичної партії (НДП) Ігор Квятковський. Він набрав 17,3% голосів, випередивши свого однопартійця - начальника управління охорони здоров'я Вінницької ОДА Олександра Приходського - на 4 тисячі голосів.

На чергових виборах 2002 року на окрузі №11 переміг безпартійний президент благодійного фонду "Довіра" Віктор Антемюк, який з часом очолив місцевий осередок "Партії регіонів". Він набрав 28,11% і на 13 тисяч голосів випередив свого основного суперника - безпартійного бізнесмена Володимира Продивуса. Останній теж з часом пофарбувався у "регіонала" і потрапив до парламенту у виборчому списку.

Парламентські вибори (межі округу №11)

1998 рік	Ігор Квятковський - 17,30%	Олександр Приходський - 13,98%
2002 рік	Віктор Антемюк - 28,11%	Володимир Продивус - 16,95%
2012 рік	Олександр Домбровський - 30,16%	Наталія Солейко - 28,00%
2014 рік	Олександр Домбровський - 51,37%	Наталія Солейко - 12,42%

На чергових парламентських виборах у 2006 році з 11 територіальних виборчих округів, на які була поділена Вінницька область, лише на одному переміг блок "Наша Україна". На решті 10 округах тріумф святкував "Блок Юлії Тимошенко". На позачергових виборах у 2007-му БЮТ закріпив позиції і переміг на всіх 11-ти вінницьких ТВО.

У 2006-му у списках партій, які подолали 3% бар'єр були і вінничани. Зокрема в українську політику тоді потрапили: "тимошенківці" Степан Глусь (директор Немирівського спиртзаводу), Олена Вітенко (чиновниця ОДА); "регіонали" Анатолій Антемюк, Григорій Калетнік, Володимир Слободянюк.

"Наша Україна", крім Петра Порошенка, провела в парламент "соборівця" Анатолія Матвієнка (заступник голови секретаріату президента Ющенка) та нардепів Олександра Омельченка і Миколу Сокирка.

Від "Соцпартії" до ВРУ потрапив заступник голови Вінницької ОДА Іван Бондарчук, який сьогодні є фігурантом кримінального провадження про підготовку до державної зради під час організації минулорічного травневого маршу "Безсмертного полку".

Позачергові вибори 2007-го стали переможними для "литвинівців" Олега Зарубінського та Василя Чернія, який був тоді заступником голови Вінницької ОДА. Бізнесвумен та членкиня партії "Вперед, Україно!" Катерина Лук'янова пройшла до Ради за списками Блоку "НУ-НС". А найвідоміший вінницький комуніст Валерій Бевз, який займав посаду заступника міністра України з питань надзвичайних ситуацій, був № 7 у виборчому списку Компартії.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №11)

1998 рік	Комуністична партія України - 19,53% Народно-демократична партія - 16,72% Народний Рух України - 7,34%
2002 рік	Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 30,52% Блок Юлії Тимошенко" - 22,22% Комуністична партія України - 10,68%
2006 рік	Блок Юлії Тимошенко - 36,63% Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 20,81% Соціалістична партія України - 12,56%
2007 рік	Блок Юлії Тимошенко - 55,91% Блок "НУ-НС" - 15,82% Партія регіонів - 10,73%
2012 рік	Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 41,96% "УДАР" Віталія Кличка - 18,20% Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 14,90%
2014 рік	Блок Петра Порошенка - 41,36% ПП "Народний Фронт" - 17,05% Об'єднання "Самопоміч" - 12,51%

Під час парламентських виборів 2012 року округ №11 "прославився" на всю країну через жорстке протистояння між двома претендентами на мандат: дитячим хірургом, висунутим ВО "Батьківщина" Наталією Солейко та самовисуванцем Олександром Домбровським, який з 2002 до 2005 років був мером Вінниці, а з 2005 до 2010 – головою Вінницької ОДА.

Домбровський досить давно відомий у Вінниці політик та держслужбовець. Крім посад в міській раді та обласній адміністрації, він працював і у Вінницькому міськкомі комсомолу - займав посаду першого секретаря, і був депутатом міської та обласної рад.

Після відставки з посади в ОДА, у березні 2011 року, Домбровський заявив, що не планує повертатися у владу й повідомив про свій відхід від активної політичної діяльності. Однак вже за рік змінив свої плани і висунув кандидатуру на парламентських виборах 2012-го року. Він йшов самовисуванцем саме по 11-му мажоритарному округу, а не по 13-му з центром у Калинівці, звідки він родом, адже впізнаваності йому не бракувало і у Вінниці. Чого не можна сказати про його опонентку Наталію Солейко, яка хоч і досить відома у Вінниці лікарка, однак з екс-губернатором та екс-мером у впізнаваності зрівнятись не могла.

Утім у 2012-му Домбровському було, м'яко кажучи, не легко виграти вибори у Солейко. В ЗМІ тоді писали, що це було чи не найбрудніше та найжорсткіше виборче протистояння – доходило до псування коробів з бюлетенями, вимикання світла та розпилення сльозогінного газу в приміщенні ОВК. Під час повторного підрахунку голосів, на якому наполягав штаб Домбровського, коли стало відомо, що їхній кандидат поступається кількома сотнями голосів, були і сварки, і бійки, і "тітушки".

Зрештою, після перерахунку голосів Солейко все ж програла Домбровському - 28,00% проти 30,16% відповідно. Розрив між ними склав лише 2 135 голосів.

Домбровський отримав свій мандат, щоправда ненадовго - вже в лютому 2013-го за позовом Юрія Кармазіна до ЦВК Вищий адміністративний суд України визнав недостовірними результати виборів в окрузі № 11. ВАСУ скасував постанови ЦВК в частині реєстрації Олександра Домбровського і визнав відсутність у нього відповідного статусу і повноважень. Лише за рік Рада відновила його у статусі народного обранця.

На виборах до Верховної ради 2014 року Олександр Домбровський балотувався від "БПП" і прогнозовано виграв - 51.37%. За нього проголосувала 51 тисяча виборців 11-го округу, тоді як Наталію Солейко підтримали лише 12,3 тис. (12,42%).

Додамо, що з жовтня 2014 року Олександра Домбровського призначено позаштатним радником президента Порошенка.

Ймовірно, вже на наступних парламентських виборах 11-й округ чекає протистояння Солейко - Домбровський 3.0. Якщо, звісно, останній не обере шлях найменшого супротиву зайнявши місце у виборчому списку.