Гірше чи інакше: Як цьогоріч зміниться фінансування медицини та освіти Вінниччини

Як тільки було оприлюднено проєкт обласного бюджету Вінниччини на 2020 рік, у критиків документа з’явилось безліч невтішних епітетів. Воно й не дивно: суми у документі вдвічі менші від показників обласного бюджету-2019. Якщо торік доходи становили понад 9,4 мільярда гривень, а видатки – на кілька мільйонів менше, то цьогоріч дохідна частина обласного бюджету складає 4, 242 мільярда, видаткова – 4, 238 млрд гривень. Експерти зазначають, що чи не найскрутніше у 2020 році буде освіті та медицині. Чи дійсно цьогоріч постраждають найважливіші галузі життя області (і якщо так, то на скільки) з'ясовував кореспондент Depo.Вінниця. 

Не "найгірший", а "трансформаційний"

"Найгіршим за останніх п’ять років" назвав цьогорічний обласний бюджет голова профільної комісії облради Геннадій Мазур під час обговорення проєкту на бюджетній сесії. "Нам передають на утримання заклади освіти й охорони здоров’я, а фінансового ресурсу у необхідній кількості на це не дають. Тільки по Вінницькій області мінус 307 мільйонів додаткової дотації на освіту та охорону здоров'я", - заявив тоді голова комісії.

У той же час, голова Вінницької ОДА Владислав Скальський не схильний драматизувати ситуацію та говорити про "бюджетний апокаліпсис". Принаймні, публічно. Натомість обласний бюджет-2020 він називає "трансформаційним", а суттєве зменшення цифр у документі пояснює насамперед тим, що обласна "скарбниця" перестає бути транзитером бюджетних коштів. Мовляв, ОТГ області цього року матимуть прямі відносини із державним бюджетом. Адже принципи бюджетного фінансування, зокрема медицини, у 2020-му суттєво змінюються. Зрештою, невідомо, що буде до кінця року із самоврядними інституціями та їхніми повноваженнями.

Позицію голови адміністрації розділяє і головний фінансист області - директор департаменту фінансів Вінницької ОДА Микола Копачевський. За його словами, ухвалений бюджет неминуче зазнає змін, адже того вимагатимуть реформи та зміни в законодавстві. 

"Це бюджет трансформації, або перехідна модель бюджету, бо ми очікуємо дуже суттєвих змін і до бюджетного законодавства і до законодавства про адміністративно-територіальний устрій. Восени очікуються вибори до вже нових органів місцевого самоврядування. Тому й бюджет однозначно буде змінюватись", - вважає Копачевський.

У медицині все буде інакше

Поки до 1 квітня заклади охорони здоров’я вторинного рівня фінансуються за кошти медичної субвенції, її розподіл залишається дещо "совковим". Гроші ділять між районами та ОТГ за принципом: де більше населення – туди йде більша сума. Директор департаменту фінансів Вінницької ОДА Микола Копачевський пояснює, що є відповідний норматив фінансування з розрахунку на одного мешканця.

За його словами, серед об’єднаних громад Вінниччини тільки Дашівська та Вапнярська ОТГ мають свої лікарні. На них вони й отримують кошти залежно від чисельності населення. Поки – із медичної субвенції. Із 1 квітня – із НСЗУ (Національна служба здоров'я України, - ред.). Решта ОТГ мають тільки свою "первинку". Та й то не всі. Тому свою медичну субвенцію вони зараз передають до районних бюджетів для фінансування райлікарень.

У порівнянні з минулим роком суми медичної субвенції звісно менші, однак не варто забувати, що минулорічна субвенція нараховувалась на річні витрати медзакладів, а цьогорічна - лише на перший квартал.

Так, у 2019 році Вінниці було виділено 268,6 млн грн, а у першому кварталі 2020 року бюджет вже Вінницької ОТГ (після об'єднання із селищем Десна) отримав 72,6 млн. грн.. Міста обласного значення Ладижин та Хмільник у 2019 отримали 17,5 та 20,9 млн. грн відповідно. У першому кварталі 2020 року - 4,7 та 5,6 млн. грн.. Калинівська ОТГ у 2019 році отримала  13,5 млн. грн, а у І кварталі 2020 - 3,6 млн грн. Схожа ситуація в більшості громад області. 

"Що буде з 1 квітня? Звісно, необхідно буде змінювати і бюджетний кодекс, і підзаконні акти, й порядок використання коштів. Думаю, що протягом лютого ми отримаємо всю нормативно-правову базу", – каже Копачевський.

Із квітня в Україні розпочинається наступний етап медичної реформи. Тепер не лише "первинка", а й вторинна ланка медицини фінансуватиметься безпосередньо Національною службою здоров’я. Власне, тому медичну субвенцію на місця у держбюджеті передбачили лише на перший квартал. 

У той же час, на фінансуванні обласного бюджету залишилась низка медзакладів, які надають лише адміністративні послуги, а лікуванням населення не займаються. Їх та деякі заклади вторинного рівня НСЗУ фінансуватиме частково, або не фінансуватиме взагалі. 

"Згідно із бюджетним кодексом, ми маємо продовжувати фінансувати енергоносії у лікарнях. Ці гроші передбачені в обласному бюджеті – близько 125 мільйонів гривень. Крім того, в системі медицини є низка закладів, які не надають медичних послуг людям, а лише адміністративні чи інші послуги. А відтак вони не будуть фінансуватися із НСЗУ. Наприклад, служба крові, центр медико-соціальної експертизи, бюро судово-медичної експертизи, база спеціального медичного постачання, автобаза обласної ради тощо. Вони будуть фінансуватися з обласного бюджету. Зараз у держбюджеті передбачено без розподілу субвенцію на утримання цих закладів. Але вона буде покривати тільки половину потреби, решту ми змушені шукати в області", - зазначив головний фінансист області.

Ще п’ять медичних закладів на Вінниччині будуть повністю фінансуватися із обласного бюджету. Принаймні до тих пір, поки облрада, як їхній засновник, не визначиться – наскільки взагалі потрібні такі заклади.

Йдеться, зокрема, про базу спеціального медичного призначення, автобазу, центр медичної статистики, центр матеріально-технічного постачання закладів охорони здоров’я. Зараз профільний департамент ОДА розробляє пакет рішень облради, які мають врегулювати всі ці питання.  

Труднощі, яких не уникнути

Загалом фахівці визнають: для медицини рік буде дуже проблемним. Перехід до наступного етапу реформи спочатку, як це зазвичай буває, додасть труднощів.   

"Ми не знаємо, як воно відбудеться, у нас ще немає такого досвіду. Зрозуміло, що десь траплятимуться нестиковки, щось змінюватиметься "на марші", десь будемо впиратися в глухий кут і вирішувати ці проблеми. Але голову попелом посипати, однозначно, не потрібно", – переконує Микола Копачевський.

Стосовно абсолютних показників фінансування галузі, то, за його словами, сума медичної субвенції, що виділяється для області на перший квартал, суттєво не відрізняється від торішньої – близько 296 мільйона гривень.

Витрати ж, натомість, щоразу варто збільшувати. Для прикладу - якби торік в обласному бюджеті не знайшли коштів на підняття зарплати працівникам швидкої допомоги та медсестрам операційних бригад, можливо, оперувати на Вінниччині вже й не було б кому.

"У вересні 2018 року була критична ситуація із водіями і медсестрами швидкої, тоді прийняли рішення підвищити їм зарплату, зараз вони отримують від 10 тисяч гривень. Виділили на це більше 75 мільйонів гривень. Анестезіологічним та операційним бригадам також піднімаємо платню за рахунок обласного бюджету, склалася така ситуація, що коли відкрили новий хірургічний корпус, операційних бригад там не вистачало – ніхто не хотів працювати за мізерні гроші", - розповів директор департаменту фінансів ОДА.

На освіту гроші є, а на школи - немає  

Загальна сума, що передбачена цьогоріч в обласному бюджеті для департаменту освіти і науки, складає разом із освітньою субвенцією 952,5 млн гривень. Торік було 890,6 мільйонів.

Сюди входить 237,8 млн грн освітньої субвенції, 132 млн - додаткової дотації та 582 млн грн коштів обласного бюджету. До речі, торік область виділяла освітянам набагато менше - 378,8 млн грн. Цього року довелось віднайти на 200 з лишком мільйонів більше. Усе, каже Микола Копачевський, через те, що держава вирішила майже вдвічі зменшити для усіх регіонів кошти так званої додаткової дотації на освіту, що використовується на утримання закладів та зарплату технічним працівникам. І це у 2020 році, за словами чиновника, буде чи не найбільшою проблемою галузі.

"Вінницькій області додаткову дотацію зменшили на 307 мільйонів гривень. В тому числі на 120 мільйонів – для обласного бюджету. Ці гроші компенсувати дуже важко. Тому на бюджетній сесії ми відмовились від цілої низки програм, які фінансували у попередні роки, призупинили фінансування майже всіх програм розвитку. Передбачили тільки співфінансування Державного фонду регіонального розвитку, інших програм, які передбачають співфінансування – для того, щоб освоювати кошти держбюджету".

Навіть керівництво області, попри увесь свій оптимізм, не впевнене, що Вінниччина самотужки знайде необхідні кошти. Тому голова ОДА вже неодноразово звертався до Кабміну та міністерства фінансів - просив врегулювали цю проблему і виділили додаткові кошти.

"Але як буде, що вирішать в уряді важко сказати. Розраховуємо, що в якийсь спосіб держава, все ж, компенсує ці втрати", - каже Копачевський.

Неважко передбачити, що замість грошей урядовці можуть спробувати допомогти порадами. Наприклад, рекомендуватимуть оптимізовувати заклади освіти. Простіше кажучи – закривати малокомплектні школи. Але такі непопулярні рішення у нас і сьогодні належать до зони відповідальності місцевих громад. А як буде після самоврядної та адміністративно-територіальної реформи, можна тільки здогадуватися. Адже законопроект щодо децентралізації, внесений на розгляд парламенту президентом, поки має до себе більше запитань, ніж дає відповідей.