На Вінниччині є село, в якому під час Голодомору вказували справжню причину смерті людей

У селі Сосонка Вінницького району – чи не єдиному селі в Україні, де в часи Голодомору писали справжню причину смерті місцевих жителів, – провели панахиду і мітинг-реквієм у пам’ять про заморених голодом земляків. Про це повідомляє Depo.Вінниця з посиланням на gazeta.ua.

Панахиду провели на місцевому кладовищі, на яке в роки голодомору вивозили напівживих людей, скидали в одну яму і закопували. І саме в цьому селі записували в свідоцтвах про смерть "помер від голоду".  

"Ці документи збереглися у Вінницькому державному архіві. Також у краєзнавчому музею є записи 1932-1933 років в актах про смерть, де в графі "причина смерті" голова сільради та секретар на свій страх і ризик писали дійсну причину смерті "помер від голоду", - говорить завідувачка сільської бібліотеки Тетяна Веприцька.

У селі була своя Сосонська Мати Тереза Ганна Романенко. Вона була дружиною сільського голови Прокопа Романенка. В колгоспному дитсадку варила їсти дітям, які найбільше потрепали від голоду, дітям –сиротам, батьки яких померли від голоду.

Траплялися випадки людоїдства. Найстрашніше – батьки їли власних дітей. Їх рубали і варили, щоб врятуватися.

"В червні 1933 року секретар села Семен Мороз записав в Акті про смерть маленької дівчинки: Романенко Ганна. 3 роки. Причина смерті – зарізав батько для їжі. Разом з головою села писали правду навіть тоді, коли після спеціально проведеної наради у "верхах", потрібно було писати "причина смерті - невідома", - додає Веприцька.

"Мою бабусю розкуркулили. Забрали корову. Коня, хліб, цукор, борошно, одяг і навіть скриню. Помагала іншим, а сама голодувала. Розповідала, що у селі одна баба їла чужих дітей. Навіть своїх онуків", - говорить Вікор Собко.

Під чам мітингу просили згадувати про трагедію не лише у День пам'яті.

"Я би ці списки померлих чіпляла у фойє на виборчих дільницях. Щоб люди дивились і думали. В українців дуже коротка генетична пам'ять. Спочатку в людей відбирають свідомість, далі волю, а насамкінець – шматок хліба. Наша історія йде по колу. Треба все робити, щоб це не повторилося. Треба пояснювати молоді. Коли дивилась на результати виборів, то не вірилось, що це голосували нащадки тих людей, які померли під час Голодомору", - говорить письменниця Валентина Сторожук.

Нагадаємо, для старшокласників і вчителів Вінниці провели годину-реквієм.