Як риб'ячий скелет стає мистецтвом: На Вінниччині вчитель праці опанував фіш-арт

Вчитель трудового навчання Василь Рябоконь з села Красносілка Бершадського району на Вінниччині створює картини із риб'ячих кісток. Майстер фіш-арту один із небагатьох в Україні та навіть у світі.

Кілька риб'ячих скелетів, пінцет, клей, лак, шматочок чорного оксамиту та трішки фантазії - цього достатньо, переконує майстер, для того, аби творити мистецтво. Часу, каже, треба багато: від кількох днів до кількох місяців.

Зацікавився цим мистецтвом спонтанно. "Побачив в інтернеті випадково, що в Києві фіш-артом займаються дві сестри - тоді вони були єдиними в Україні, хто створював щось мистецьке із кісток. Я з ними списався, поцікавився цим, так би мовити, ремеслом, але вони на спілкування не дуже йшли, секретів ніяких не відкривали. Тому і вирішив сам почати щось створювати", - розповідає Василь Оникійович.

Згодом знайшов ще трьох майстрів фіш-арту у Китаї і двох у Франції та Росії. У світі, запевняє майстер, одиниці займаються створенням таких картин.

Технологія фіш-арту досить проста. Інструменти майстра: пінцет, окуляри (бо зір з віком погіршується) та фантазія. А от до матеріалів є певні вимоги. "Кістки для картин відбираю лише з вареної риби. Потім кип'ячу їх, тривалий час чищу зубною щіткою із содою, сушу, сортую та покриваю звичайним лаком для нігтів, бо кістки під впливом сонячних променів мають властивість жовтіти", - пояснює пан Василь.

Потім за допомогою звичайного клею ПВА бере обережно пінцетом кожну кістку, за потреби - підпилює її та вдосконалює. Далі викладає на чорний оксамит, приклеюючи. Використовує для мистецтва різні кістки: і хребет, і скелетні, особливо цінною є риб'яча голова. Найбільше для мистецтва підходять кістки із коропа, судака та сома.

"На одній картині я зобразив метеликів - то вони якраз із кісток із голови", - каже митець.

Школярі, яких майстер навчає у школі, каже, також пробували створювати "риб'ячі картини", але на таке творіння треба досить багато часу та терпіння - за 1 годину гуртка чи протягом уроку вони не встигають створити повноцінну картину. Тому учні опановують інші ремесла: скажімо, різьба по дереву, якою пан Василь теж добре володіє.

Всього у митця понад 30 картин. Він їх не продає, лише дарує та зберігає у власній колекції. Мав і кілька персональних виставок: у Бершадському краєзнавчому музеї, у Вінниці на День Соборності кілька років тому, в Тростянці та на всіляких тематичних ярмарках чи виставках.

Василь Рябоконь зізнається, що вже протягом двох років не створює картини. Причина банальна: бракує часу. Але, запевняє, що мистецтво назовсім покидати не збирається, натомість кістки із рибин, які з'їдає його сім'я, не викидають. Майстер впевнений, що у майбутньому час на мистецтво ще знайдеться.

Фото надані Галиною Шевчук