Калинівка 2.0: Чому Ічня стане ще одним "висяком" для слідчих

Рік і два тижні – стільки часу українські арсенали протримались без надзвичайних ситуацій. Наприкінці вересня 2017 року вибухали склади боєприпасів під Калинівкою у Вінницькій області, а вже на початку жовтня 2018 року в повітря злетіли сховища поблизу Ічні, що на Чернігівщині. І хоча масштаби катаклізму на території ічнянської військової частини А1479 менші, ніж під Калинівкою, та клопоту і збитків від такого мало бути не може. Станом на ранок, 9 жовтня, відомо про евакуацію 12 тисяч місцевих жителів та знищення кількох десятків тонн боєприпасів.

Як скоро стане відомо, хто винен в ічнянських вибухах, можна припустити з огляду на досудове розслідування вибухів під Калинівкою. Слідчі управління СБУ у Вінницькій області розгадують цей "пазл" вже понад рік. Матеріалів справи назбиралося на кілька десятків томів, допитано майже тисячу свідків, проведено понад 1010 оглядів, у тому числі і місця події. Під час слідства провели чотири слідчі експерименти та призначили 32 експертизи. Служба безпеки України отримала доступ до дзвінків офіцерів, що перебували на місці вибухів, та 35 військовослужбовців в/ч А1119. Однак, про підозру у вчиненні диверсії в ході досудового розслідування досі не повідомили нікому.

З огляду на минулорічну надзвичайну ситуацію під Калинівкою, вже сьогодні можна припустити, що на слідчих управління СБУ у Чернігівській області чекає аналогічний клубок з диверсантів та халатних військовиків. Щоправда, чернігівські слідчі, на відміну від вінницьких, шукатимуть винних, насамперед, в рядах відповідальних посадових осіб ЗСУ та, безпосередньо, в/ч А1479. Адже ічнянське провадження попередньо отримало іншу кваліфікацію, ніж калинівське.

Якщо по "гарячих слідах" калинівських вибухів у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстрували кримінальне провадження за статтею 113 ККУ "Диверсія", то ічнянську НС попередньо кваліфікують, як "Недбале ставлення військової службової особи до служби". За фактами вибухів на території 6 арсеналу Військовою прокуратурою Центрального регіону України розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.425 Кримінального кодексу України.

В той же час, за словами заступника начальника Генерального штабу, генерал-майора Родіона Тимошенка, чергові на постах чули чотири вибухи в різних місцях арсеналу, які передували пожежі та детонації боєприпасів. "Інтенсивність вибухів в різних місцях говорить про те, що найбільш імовірно це диверсія", – зробив висновок посадовець.

В прес-центрі СБУ теж повідомили, що перевіряють кілька версій, зокрема, відпрацьовують "версію про можливу диверсію". Таким чином, диверсію не виключають, однак, не виключено, більше зусиль буде прикладено до пошуків військовиків, які невгледіли за боєприпасами.

Рік тому, після калинівських вибухів, в рядах військових теж шукали винних. За словами командира в/ч А1119 Миколи Батюка, кількох працівників частини все ж було притягнуто до відповідальності. "Вони отримали неповну службову відповідність. Один офіцер понижений в посаді, решта отримали догани і суворі догани. Дані люди відповідали за цей фронт робіт: це начальник пожежної служби наприклад, також пропускний режим. Було розслідування міністерства оборони і визнали їх винними", – каже командир арсеналу.

Дійсно, розслідування провели, однак навіть попри обіцянку заступника міністра оборони України Івана Руснака щодо відкритого наказу, його результати досі не оприлюдено. Міністр оборони Степан Полторак повідомляв, що за результатами розслідування Міноборони, до відповідальності притягнуто більше десяти осіб. Однак деталей не відкрили навіть на інформаційний запит Depo.Вінниця.

Тож досі не відомо, хто з вищих чинів відповідальний за те, що боєприпаси на 48-му арсеналі зберігались абияк. Натомість вінницького майора цілком публічно оголосили винним і засудили до штрафу. Військовослужбовець Роман Бондарець – чи не єдиний, хто не зміг довести свою невинуватість у недбалому ставленні до військової служби. Решта військових, яких намагались притягнути до дисциплінарної відповідальності, "відбілюють" свою репутацію без зайвого галасу.

Залишається сподіватись, що світло у справі на військових, які не вміють охороняти стратегічні об'єкти, пролиє офіційне слідство. Можливо, когось із них навіть запідозрять у пособництві іноземним диверсантам. Однак, якщо вина посадовців обмежиться службовим недбальством, то не виключено, що суди "наштампують" їм виправдальних рішень. Адже така практика вже почалась.

Так, стало відомо, що начальник Центрального ракетно-артилерійського управління Озброєння Збройних Сил України успішно оскаржив своє дисциплінарне стягнення у суді. І вітчизняне правосуддя стало на бік полковника: він виграв суд першої та апеляційної інстанцій, а Верховний суд взагалі відмовив Міністерству оборони у розгляді касаційної скарги.

Додамо тільки, що саме Центральне ракетно-артилерійське управління несе відповідальність за "живучість" арсеналів Міноборони, зокрема 48-го "калинівського" та 6-го "ічнянського".