Голова Вінницького апеляційного суду: "Стовідсоткової довіри до судової влади не може бути в жодній країні"

Коронавірус та карантин, як не дивно, стимулюють. Когось – ретельніше дбати про своє здоров’я, когось – звикати до нових умов робот та шукати нові можливості. От і державні органи активніше почали робити те, чого від них чекали вже давно – діджиталізуватися. Не оминула ця доля і судову гілку влади.

Про те, як вірус вплинув на роботу Вінницького апеляційного суду, про досягнення і невдачі, економію грошей, фінансування ремонту будівлі та підвищення зарплат суддям, а також про перспективи завершення судової реформи в інтерв'ю Depo.Вінниця розповів голова Вінницького апеляційного суду Сергій Медвецький.  

Вінницький обласний апеляційний суд. Фото: Олександр Гордієвич

Наскільки відчутно на роботу Вінницького апеляційного суду вплинув коронавірус і карантин?

– На роботу суду карантин вплинув, як і на життя всієї країни. Понад десять наших суддів уже перехворіли на COVID-19. Це змушувало вносити певні корективи у графік роботи.  Були встановлені певні обмеження та впроваджені новації, які кардинально змінили діяльність суду. Зокрема, змінено режим роботи. Щоб обмежити скупчення людей, тимчасово зупинено проведення особистих прийомів громадян. Судові засідання ми частіше почали проводити в онлайн-режимі. Ефективніше почала працювати підсистема "Електронний суд". Суттєво зросла кількість документів, які надійшли на електронну адресу суду – більше ніж 5 тисяч документів. Також почала діяти "гаряча лінія" за номером 0 800 505 109 для звернень громадян, люди можуть звертатися у Viber, Telegram і WhatsApp і отримувати відповіді на запити на публічну інформацію. Судовий збір тепер можна сплачувати не виходячи з дому за QR-кодом, який є в ухвалі суду.

Можна сказати, що карантин стимулював до переоснащення?

– Певною мірою – так. Про "Електронний суд" уже давно говорили, але карантин дещо пришвидшив процес перелаштування. 

Раніше були такі резонансні засідання, що судові зали ледь вміщали всіх охочих потрапити на слухання. Тепер активісти не нарікають, що не можуть прийти?

– У цьому плані у нас все добре: усі охочі можуть бути присутнім на засіданні. Інколи, щоправда, доводиться обмежувати кількість людей, залежно від розміру зали, де відбувається засідання. Коли стажування студентів проводимо, теж обмежуємо їх кількість.

Вінницький апеляційний суд за підсумками року – у п'ятірці кращих в Україні. Як вдалось цього досягти?

– Такий висновок зробила Державна судова адміністрація України. Є такий рейтинг – "АА". Це означає, що суд вчасно розглядає справи, ефективно використовуючи трудові та фінансові ресурси. Це відбувається за рахунок високого професійного рівня колег, надання високоякісних судових послуг, пошуку нових шляхів організації роботи суду тощо.

Багато судів торік заявляли, що відправляти повідомлення поштою більше не будуть, бо немає грошей на поштові марки. Як у вас з цим?

– У цьому плані ми, дякувати богу, 2019-2020 роки відпрацювали нормально. Усі повідомлення були відправлені, і папір у нас був, і марки. Тобто суд відпрацював на всі 100%, ми не потрапили до числа тих двох сотень судів, де були ці проблеми.

Якось для цього заощаджували?

– Можна сказати, що так. Тільки за рахунок відсутності відряджень минулого року приблизно 60 тисяч гривень зекономили. Заощаджували також на обслуговуванні приміщення: якщо ставало тепліше, то опалення вимикали. Усе це в сукупності дало результат.

Яка загалом ситуація із фінансуванням? Скажімо, будівлю Вінницького апеляційного суду вже давно потрібно капітально ремонтувати...

– Те, що у цьому напрямі було заплановано при обранні мене головою суду, виконано приблизно на 10%. На жаль, ми тільки зуміли перекрити дах. Підготували проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт, неодноразово зверталися до Державної судової адміністрації, щоб виділили кошти, адже на ПКД держава вже витратилась, але, на жаль,  через відсутність фінансування ці кошти так і не надані. А в бюджеті на 2021 рік на капітальні видатки взагалі нічого не передбачено по всій Україні. Щодо заробітної плати суддів, то це захищена стаття, тому фінансування відбувається належним чином. На жаль, у працівників суду не так все добре, є свої проблеми: недофінансування минулоріч сягало близько 5 мільйонів, цього року ще конкретних цифр не бачимо, але вже є недофінансування за січень.

На вашу думку, зараз зарплата судді достатня, щоб не шукати якихось "лівих" грошей?

– Я думаю, цілком достатня. І раніше зарплата була достатньою, і зараз. Хоча вона ще мала б зрости, але ми прив'язані до прожиткового мінімуму... Ніхто на це не нарікає, ми розуміємо ситуацію в країні.

Повернемось до теми карантину. Багато протоколів про штрафи за порушення карантинних обмежень повертають поліції на доопрацювання. Чи надходять такі справи в апеляційний суд?

– За минулий рік до нас надійшло 39 справ щодо порушення вимог карантину. Деякі справи ми закривали, обмежувались усним зауваженням. На це є різні причини. Усе залежить від якості складених поліцією протоколів, обставин справи, доказової бази тощо.

Загалом багато рішень першої інстанції скасовує апеляційний суд?

– Минулого року із 8 099 справ у кримінальному судочинстві, що надійшли на розгляд апеляційного суду, рішення першої інстанції було скасовано у 145 випадках. Із 2 025 оскаржених рішень в адміністративних справах скасовано 263, у цивільному судочинстві скасовано 510 із 2 267 рішень першої інстанції.

Чому найчастіше скасовуються рішення першої інстанції?

– Здебільшого, інакше оцінюються докази у справі, бувають процесуальні порушення. Змінюються правові позиції Верховного Суду. Буває, що рішення на момент його винесення судом першої інстанції було правильним, але змінилася правова позиція, тому рішення скасовується. Так само скасовуються і постанови та ухвали суду апеляційної інстанції Верховним Судом.

Верховний Суд багато скасовує рішень Вінницького апеляційного?

– Тут вивести статистику важко, бо, наприклад, нещодавно скасували рішення, ухвалене ще у 2016 році. Буває, що судді, які ухвалювали ці рішення, уже давно у відставці, але Верховний Суд тільки закінчує розгляд їхніх справ. Із переглянутих минулого року Верховним Судом кримінальних справ скасовано рішення у 51, із 322 цивільних рішення скасували у 184. Але це рішення за кілька років, починаючи з 2016-го. Можете уявити, скільки люди чекали вердикту Верховного Суду...

На ваш погляд, судова реформа в Україні колись взагалі завершиться?

– Я працюю 21-й рік на посаді судді...

Скільки уже за цей час було "судових реформ"?

– Вони як із 2000 року почалися, коли мене призначили на посаду судді, так і тривають… Ми працюємо, виконуємо рішення, які ухвалює законодавчий орган. А коли реформа закінчиться, важко сказати. Нещодавно знову була оголошена "велика судова реформа", яка два-три роки триватиме. Попередня реформа не закінчилася через те, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України була розпущена, тому не завершено добір суддів, не закінчився процес оцінювання. Як на мене, потрібно було б закінчити один етап реформи і тільки потім починати новий. Але насамперед потрібно змінювати законодавство. Якщо ми матимемо якісні закони, підзаконні акти – не буде жодних проблем.

Довіру людей до суду відчуваєте?

– Є рейтинги різних соціологічних служб. Певні опитування свідчать про недовіру до суду, але, в основному, люди, яких опитують, із судами стикаються лише з екранів телевізорів, або з розмов із кимось іншим. Нещодавні рейтинги показали довіру до суду на рівні 42%. Це – серед тих респондентів, які брали безпосередню участь у судовому засіданні, були сторонами у справах. У жодній країні не буде стовідсоткової довіри до судової влади, бо завжди одна сторона справи буде задоволеною, інша – ні.

Чи часто відчувається тиск на суд: з боку влади, партій, організацій?

– Я тиску не відчував. А щодо колег, то принаймні за ці два роки, що я працюю на посаді голови, жоден суддя до мене не звертався стосовно того, що на нього хтось тисне – чи ЗМІ, чи влада, чи активісти, чи сторони у справі. А загалом це питання скоріше до Вищої ради правосуддя, бо вона веде реєстр таких повідомлень.

Ще не так давно на Вінниччині не працювало кілька місцевих судів через кадрові проблеми – там банально не було суддів. Чи вдалося вирішити питання?

– У 2020 році був закінчений добір, який почався ще у 2012-13 роках. Відновив роботу у повній мірі Тростянецький суд – там призначено трьох суддів. Були проблемними також Липовецький, Теплицький, Козятинський суди – вони теж уже мають суддів. Загалом в області призначено 28 суддів. Але, на жаль, у тому ж Козятині четверо суддів торік пішли у відставку. Прийшли двоє нових, які починають роботу з нуля. В апеляційному суді звільнилися минулого року двоє суддів, зараз у нас 26 суддів при штатній чисельності – 40 суддів. В апараті – 92 людини при штатній чисельності – 96. Проблема в тому, що немає Вищої кваліфікаційної комісії суддів – органу, який проводить добір.

Чи буде змінена система судів у зв'язку з реформою адмінтерустрою? 

– Зараз суди працюють відповідно до тієї сітки, яка визначена, але мають бути зміни до законодавства щодо об’єднання судів, створення окружних судів тощо. Поки що відповідний законопроект не ухвалено, тож важко прогнозувати, якою буде сітка судів.