Голова ОТГ на Вінниччині: "Глобального" цього року не зроблять ні в містах, ні в селах

Іванівська ОТГ, що у Калинівському районі на Вінниччині, вміє приємно дивувати підходами до свого розвитку

Торік в Іванівській громаді за 3,5 мільйона гривень переробили старий магазин у сучасну амбулаторію. Тепер цей медзаклад у Гущинцях нічим не поступається міським. А в невеличкому селі Слобідка нині завершують капітальний ремонт школи та будівництво нового дитсадка. Було ще чимало планів і щодо ремонту доріг, і благоустрою, але карантин вніс свої корективи у життя громади.   

Не солодко сьогодні навіть великим міським ОТГ, як наприклад, Вінниці, де в мерії вже заявили, що відмовляються від цілої низки капітальних видатків, а що вже говорити про сільські... Про те, як Іванівська ОТГ переживає непрості часи – в інтерв'ю Depo.Вінниця розповів голова громади Михайло Кулик.   

Коронавірус якось зачепив Іванівську ОТГ?

– Задумів у нас було багато, але ця пандемія добряче "вклинилась". Але працюємо. До 1 вересня було заплановане відкриття дитячого садочка і капітально відремонтованої школи у Слобідці, сподіваємось, що встигнемо закінчити. 

Ми з самого початку намагалися захистити своїх медиків. Закупили десь на 200 тисяч дезінфікуючих, халати, маски, інші засоби захисту для наших амбулаторій. Нам добре пішов назустріч місцевий бізнес, фермери. Навіть дезінфікували всі вулиці в громаді у всіх селах. Маємо в ОТГ сім випадків коронавірусу: по одному в Кам’яногірці та Слобідці і п'ять в Іванові. Лікуються люди вдома, ускладнень немає, підстав госпіталізовувати не було.

Люди в нас з розумінням ставляться до ситуації. Навіть якщо подивитися, як наші люди відповідально підійшли до карантинних обмежень на Великдень. На проводи так само – дуже мало людей приходили на кладовища. А на тих, хто захворів, точно ніхто не нападає. Однозначно, вони з-за кордону не приїхали, це люди, які в нас проживають у громаді і працювали в Калинівці, в Іванові і навіть у Вінниці, ніяких карантинних вимог вони не порушували. У нас, до речі, багато людей приїхало з-за кордону, але, дякувати Богу, захворювання в них не було.

У Вінниці мерія вже назвала суму, яку втратить бюджет міста, а ви вже знаєте, скільки недоотримає бюджет Іванівської ОТГ?   

– Ще точно не рахували, але втрати будуть однозначно, думаю, не менше 35%.       

Органи державної влади хоча б щось місцевому самоврядуванню обіцяють у цій ситуації?

– Карантин у нас ще з першої половини березня, і відтоді ще ніхто нас не запитав: чи потрібні якісь дезінфікуючі в амбулаторію, чи ще щось потрібно. Ніхто про це не турбується. Тільки з благодійних фондів привозять, а на державному рівні ніхто нічого не питає. Хоча ми зі свого бюджету уже тисяч 200 витратили. Добре, що у нас, коли це все тільки розпочалося, дуже активно і з розумінням поставилися керівники підприємств, які працюють в громаді.

У вашій громаді було багато цікавих проектів, від них доводиться відмовлятися через карантин?

– Сподіваюся, все, що ми запланували, поступово зробимо. До карантину ще встигли поставити ігровий майданчик біля дитячого садочка в Слобідці – торік ми виграли на це міжнародний грант. Добре, що будувати цей садочок почали завчасно. Торік ще відкрили спортивне містечко в Гущинцях, де є й дитячий майданчик, і стадіон зі штучним покриттям, і воркаутна зона. Ще один стадіон відкрили біля корпусу №2 нашої школи. Амбулаторію фактично нову сучасну відкрили. Минулий рік взагалі для нас був дуже результативним. А в цьому році якось все так мляво, що залишається тільки надіятись, що все буде добре, що ця всесвітня катастрофа піде на спад, і ми будемо рухатись далі.

Із ремонтом доріг щось вдається зробити?

– Минулого року ще була інфраструктурна субвенція. Цього року сказали, що її вже не буде. Ми дуже розчарувалися. Ми планували таких дві "катастрофічних" вулиці заасфальтувати, але не вийшло так, як хотілося. А одну дорогу, вона – не комунальна, а місцевого значення, то із нашим співфінансуванням ще мають дати нам мільйон гривень. Ми додамо мільйон і цього року ще плануємо її зробити. Це центральна дорога, що йде через Іванів, вона відноситься до Служби автомобільних доріг. А так більше нічого грандіозного не плануємо, бо не знаємо, що буде далі, чи ми витягнемо із бюджетом навіть у цьому місяці. Фактично ж нічого не працює.

Зараз працюємо над оновленням зупинкових павільйонів у селах. У Гущинцях та Слобідці вже стоять нові скляні зупинки. Тепер демонтували старі в Іванові й залили майданчики під нові. Метал із старих при цьому у нас не пропадає, він йде на виготовлення контейнерів для збору сортованого сміття. Раніше в експериментальному порядку вони були встановлені по вул. Свинаря у с. Іванів і показали свою ефективність. Можливо, будемо з того металу ще робити прилавки для ринку в Гущинцях.

На цьогорічний обласний конкурс проектів розвитку громад щось подавали?

– Подали кілька проектів, сподіваємось, що два-три повинні виграти. Торік виграли два проекти, цього року розраховуємо так само, якщо все буде добре. Планували зробити дитячі майданчики в Кам’яногірці і Гущинцях. Подавали ще проект з освітлення в Гущинцях, але будемо бачити, як пройде конкурс.

Уже після карантину чимось будете дивувати область, а може, й Україну?

– Хочеться усе зробити, бажання є. Хочеться, щоб усе в громаді було добре для людей. Взагалі, я трудоголік, звик працювати, завжди хочеться бути, як кажуть "номером один". Цього року, поки що, найуспішніший для мене проект – це дитячий садочок. Ми вже меблі туди закупили. А чогось такого "глобального", думаю, цього року ніхто не зробить ні в містах, ні в селах. Уже доживемо до наступного року і будемо щось думати, щоб, дійсно, можна було здивувати.

Я навчаюсь в Національній академії державного управління при президентові, там була тема місцевого самоврядування, і я презентував свою ОТГ. Коли я показав наш ролик, аудиторія стоячи аплодувала. Такі речі мене дуже надихають на якісь нові звершення. Але так само сильно болісно сприймаю, коли люди самі не хочуть змінюватись, змінювати своє село. Дуже важко, наприклад, зі сміттям. Ми вже два роки з цим боремось, зараз уже поставили по селах навіть майданчики для сортування, але деякі люди викидають непотріб, куди заманеться. А коли щось скажеш, говорить: "мені по барабану – куди хочу туди кидаю". Або пускають в хід чарівне слово: "а ми за тебе голосували...". То таке трохи зневірює. Але не надовго.