Головний "коп" Вінниці про п'яних колег за кермом, стукачество та гормони

Сьогодні, 31 травня, патрульна поліція Вінниці відзначає свої перші сто днів роботи. До цієї дати журналіст Depo.Вінниця поспілкувався з головним патрульним міста Редваном Усеїновим. 

- Редване, традиційно 100 днів роботи - це той період, коли вже можна підбивати перші підсумки та оцінювати результати поставлених завдань. Що скажете про першу стоденку патрульної поліції у Вінниці? 

- Першу задачу, яку було поставлено перед нами, виконано. У нас є досить гарні результати, і я дуже задоволений роботою своїх колег.

На фото: Редван Усеїнов та свіжоспечені "полісвумен"

- Перша задача - про що йдеться?

- Ми мали організувати дорожній рух, були поставлені певні завдання щодо правил дорожнього руху, щодо паркування. До нас зверталися громадяни щодо різних правопорушень. Плюс - останнім часом надходили листи від батьків юних вінничан. Вони переживають за своїх дітей, які у 14-15 років катаються на мопедах без права керування та без документів. Вони просили нас звернути на це увагу. Ми звернули.

Буквально кілька днів тому зупинили двох хлопчиків на мопедах, які навіть не уявляли, як себе треба поводити на дорозі. З ними провели профілактичну роботу. Крім того, ми їздили у школи, в університети, проводили профілактичну роботу з безпеки дорожнього руху, попереджали про відповідні санкції.

До речі, останнім часом почастішали випадки, коли автомобілями керують студенти у нетверезому стані. Зазвичай це молоді хлопці, 19-21 років. З цього приводу також доводилося зустрічатися із керівництвом майже усіх університетів і проводити там профілактичну роботу.

- З чим може бути пов'язана таке пожвавлення нетверезих водіїв?

- Думаю з потеплінням. Можливо, гормони грають або на природу хочеться виїхати, а потім за кермо сісти у нетверезому стані.

- Який виш у цьому плані найпроблемніший?

- Сказати однозначно не можна. Ми вже десь близько десятка студентів піймали і тільки Донецький університет поки що не відзначився.

- А загалом нетверезих водіїв дійсно побільшало чи їх просто стали частіше зупиняти?

- Раніше їх дійсно було менше. Думаю, патрульні вже навчилися виявляти таких водіїв. Плюс - почали громадяни частіше звертатися. Іноді на вулиці підходять та просять звернути увагу на машину, якою керує нетверезий водій. Ми намагаємося з цим явищем боротися і завжди попереджаємо про наслідки: стаття 130 Карного кодексу України передбачає позбавлення прав або штраф, або адмінарешт.

- Вже в когось права забирали?

- Так. Суд когось на півроку позбавляє, когось на рік. Буває, що й повторно. За три місяці нашої роботи був випадок, коли один і той самий водій двічі попадався.

- Нетверезими зупиняли й співробітників правоохоронних органів. Чи не намагалися їхні родичі чи керівники "зам'яти" ці інциденти по-тихому?

- Керівництво - ні. Я з цього приводу спілкувався з керівником Головного управління національної поліції області Юрієм Педосом і від нього отримав повне розуміння. Співробітників, які собі таке дозволяють, звільняють. Можливо вони й намагалися "зам'яти", але, знаю точно, що безрезультатно. З цього приводу у нас чітка позиція.

На фото: суддя Вінницького окружного адмінсуду затриманий патрульними за "п'яну" їзду, злісну непокору та хуліганку

- Про які можливі правопорушення, крім керування авто у нетверезому стані, вам ще повідомляють громадяни?

- Просять звернути увагу на криміногенну ситуацію. Ми робимо статистику щодо криміногенних районів, де потрібно частіше працювати пішим патрулям. Нажаль, у місті є така проблема як крадіжки. Ми намагаємося більше часу в цих районах патрулювати і запобігати злочинам. Адже наша головна задача - це попередження правопорушень.

- Які райони Вінниці найбільш криміногенні?

- "Вишенька", хоча цей район мені чомусь подобається, та "Замостя". Але "Вишенька" увійшла до пілотного проекту "Впровадження поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду" в рамках якого будуть проводитися бесіди із мешканцями району. Там багато пенсіонерів, які багато чого знають і можуть поділитися інформацією. Звісно не тільки пенсіонери, а й усе місцеве населення.

- Раніше зателефонувати в міліцію та повідомити про те, що сусід за стіною поводиться погано, вважалося "стукачеством". Зараз, на Ваш погляд, люди змінюють своє ставлення до взаємодії з правоохоронцями?

- Саме тому й потрібні такі проекти. Адже всі громадяни України рівні, тож чому хтось може собі дозволити заважати іншим і створювати дискомфорт? Тому я в таких зверненнях "стукачества" не вбачаю. Викликають - ми приїжджаємо, реагуємо, проводимо профілактичну роботу. Але в цьому плані із громадянами потрібно ще працювати й працювати, бо ще залишилися радянська ментальність і недовіра до міліції. До поліції, на щастя, довіра є, і ми будемо підкріплювати її.

- Коли в Києві починала працювати патрульна поліція, з поліцейськими часто фотографувалися. У Вінниці теж часто просять позувати для світлин?

- Так, але люди вже звикли до нас. Попит на селфі впав.

- Ви спілкуєтесь зі своїми колегами з інших міст і, напевно, можете зробити висновок, як Вінниця виглядає на їхньому тлі?

- Я дуже щасливий, що у Вінниці не розвинене браконьєрство, як, наприклад, у Черкасах чи Полтаві, де масово виловлюють рибу. Відповідні служби там не працюють, тому патрульній службі доводиться виявляти ці моменти. І криміногенна обстановка у нас краща, ніж, наприклад, у Дніпрі. Там хлопцям дуже важко, там дуже багато крадіжок, пограбувань, розбоїв, хоча й не стільки, як у Києві. А ще дуже приємно те, що у Вінниці завдяки місцевій владі немає масової стихійної торгівлі і це дуже полегшує нашу роботу.

- Ви з місцевою владою активно співпрацюєте?

- Так. Усі заходи, які плануються у місті, ми обговорюємо. Дуже щільно почали співробітництво напередодні Великодніх свят. Потім був День Перемоги і, звичайно, День Європи. Це було дуже важко. Слава Богу, ми впоралися зі своєю роботою, все пройшло дуже добре.

- Ще був концерт "Океану Ельзи". Він спокійно пройшов?

- Спокійно. Але коли люди почали розходитися, вони були трохи нетверезі і довелося проводити з ними профілактичну роботу, щоб вони не галасували. Адже вже була перша година ночі. Слава Богу всі розійшлися і не було ніяких крадіжок або угонів авто. Значить наша превенція спрацювала.

- Ви на концерті були як глядач чи як поліцейський?

- Більше як поліцейський. Був я, був мій заступник, ми перевіряли наряди і паралельно за концертом спостерігали.

- А взагалі Ви на чергування часто виходите у якості поліцейського?

- Вдень я більше займаюсь організаційною роботою, тому виїжджаю вночі, спостерігаю за обстановкою. Якщо трапляються якісь резонансні випадки, теж виїжджаю. У мене водія немає, я сам за кермом і коли їду, звертаю увагу на те, що відбувається на дорозі.

- Тобто Ваші підлеглі знають, що Ви можете у будь-який момент з'явитись?
Так.

- Скільки у Вас людей у підпорядкуванні? Колишніх співробітників міліції серед інспекторів багато?

- Патрульних 255. Ще є апарат, адмінпрактика, чергова частина – загалом 320. Колишніх міліціонерів - близько 40. Вони допомагають, підказують молодшим колегам.

- Хтось звільнився за ці три місяці?

- Одна людина за власним бажанням: запропонували іншу роботу в Києві.

- Незважаючи на весь цей позитив, були й неприємні випадки, коли патрульні й машини розбивали, і дівчину збили. Яке покарання вони понесли?

- Щодо інспекторів, які скоїли ДТП - були суди, вони заплатили штрафи і понесли дисциплінарне покарання. Останній випадок із збитою дівчиною - дуже неприємний, болісний. Ситуація склалася так, що інспектор був неуважний, за що понесе покарання. Щодо нього порушено кримінальну справу. Слава Богу, дівчина сильно не постраждала. Думаю, з нею усе буде добре.

- Які основні висновки зроблені з цих випадків?

- Побиті автомобілі – це людський фактор. Нажаль, і це стосується усієї країни, не кожен, хто має водійське посвідчення, може придбати автомобіль і набратися водійського досвіду. Оскільки співробітники молоді, їм доводилося робити це на службових автомобілях. А щодо дівчини - ми одразу відреагували, відсторонили цих співробітників від несення служби і будемо проводити профілактичну роботу з інспекторами, щоб вони були більш уважні за кермом.

- Після набору в патрульну службу інспектори проходили навчання протягом трьох місяців. Цього дуже замало. Який потрібен мінімальний термін, аби патрульний став досвідченим поліцейським?

- Думаю місяців вісім. Однак досвід приходить з кожним днем. А досвідченими поліцейськими, які будуть моментально на все реагувати і досконало знати законодавство, вони стануть вже протягом найближчих 5 років.

- Зараз вони проходять якесь навчання?

- Так. Основний акцент робиться на Кодексі України про адміністративні правопорушення, Законі про страхування, Кримінальному Кодексі. Плюс вивчається багато нормативних підзаконних актів, які потрібно знати і якими потрібно правильно керуватися. І, звичайно, правила дорожнього руху.

- Американські копи можуть і первинну медичну допомогу надати, і пологи прийняти…

- Пологи, я думаю, не приймуть, а первинну медичну допомогу надавали вже неодноразово. В основному кров зупиняли: або голова була розбита, або порізи якісь. Накладали джгути, час засікали, як вчили.

- Була інформація про те, що у Вінниці мають з'явитися велопатрулі.

- Так, велопатрулі з'являться влітку. Це буде близько 80 чоловік. З цим нам допомагає міська рада. І також найближчим часом ми будемо виходити на область: патрулюватимемо одну з трас міжнародного значення. Яку саме – поки що сказати не можу. Думаю, це має відбутися протягом найближчих двох місяців.

- У Вас дуже напружений графік роботи. Відпочити якось вдається?

- Кудись в область виїхати відпочити поки не вдавалося, хоча знаю, що тут є багато принад. Відпустки тривалої я поки не брав. Є ще відрядження, які припадають на вихідні. Я їздив до Сум, Рівного. Незабаром поїду до Маріуполя. А у Вінниці іноді виходжу повечеряти в центрі. Дорогих ресторанів дозволити собі не можу. Я один, мені потрібно платити за навчання і тут в мене немає ніякої допомоги, аби, ну знаєте - передати відро картоплі.

- Де Ви навчаєтесь? І як взагалі потрапили в поліцію?

- Зараз я отримую другу вищу освіту - закінчую Академію адвокатури в Києві. За першою освітою я географ, працював у турфірмі в Києві. Юриспруденцією я почав цікавитися після анексії Криму. Почав навчатися, а через 8 місяців пішов у патрульну поліцію. Почув про набір і вирішив, що хочу спробувати взяти участь у реформі.

- Важко було пройти відбір?

- Було важко, бо мені бракувало моральної підтримки від батьків. Я спілкуюся із ними, але нечасто. І навчатися теж було досить важко, бо це був новий напрямок для мене. З фізпідготовкою проблем не було, бо я займався футболом. А ось у Правилах дорожнього руху я до початку навчання не дуже добре орієнтувався.

- Як батьки поставилися до Вашого рішення?

- Дуже позитивно. Батько дуже радий і дуже підтримує мене. Завжди підказує, як вчинити і я прислуховуюсь до нього. Для мене це дуже важливо. Я до мами більше за ласкою звертаюсь, а до батька – за порадами.

- Батьки в Криму залишилися?

- Так.

- У них проблем через те, що Ви тут немає?

- Поки, слава Богу, ні. Я би дуже хотів поїхати до Криму, я не був там майже два роки. Але я не поїду, поки там та влада.

- Ви не плануєте забрати батьків у Вінницю?

- Ні. Після депортації 1944 це для них дуже болісна історія… Ніхто звідти не поїде. Кримські татари там залишаться і будуть в Криму до останнього. Можливо, буде партизанська війна. Якщо так буде тривати, щось грандіозне там, я думаю, трапиться.

Я іноді буваю в Меджлісі в Києві, спілкувався із Мустафою Джемілєвим, з кримськими татарами, які цими питаннями займаються. Поки нічого доброго у даному напрямку немає.

- Редване, Ви особисто, за час, що очолюєте патрульну поліцію Вінниці, який головний досвід отримали?

- Зрозумів, що не все так добре і не все так погано. Оскільки я достатньо молодий для такої посади, я набираюсь досвіду. Можливо, у мене дещо інше виховання і мені важко робити деякі речі, які я вважаю дикими, хоча для декого це нормально. Наприклад, я не можу на "ти" звертатися до людей, які старші за мене. Мене з дитинства так виховали. І плюс я зрозумів за цей час, що моя посада – не лише поліцейського, а й менеджера. Правильно організувати роботу, контролювати роботу - це важко. Я думав, буде трохи простіше.