Вінниця

Як колись "доїли" голову колгоспу та інші цікавинки щедрування на Вінниччині

Напередодні Нового року за старим стилем українці традиційно святкують Щедрий вечір або свято Меланки

13 січня 2016, 14:25

Як колись "доїли" голову колгоспу та інші цікавинки щедрування на Вінниччині

Про особливості відзначення свят на Поділлі дізнавався журналіст Depo.Вінниця.

За однією з версій, святкування Щедрого вечора походить від стародавнього дохристиянського звичаю. На думку багатьох етнографів та істориків, свято має безпосереднє відношення до культу стародавніх слов'янських богів Велеса та Макоші. 

"Як гіпотеза, ми можемо припустити, що Маланка - це наша стародавня богиня Мокоша. Навіть хліб Маланки - він з надрізом, своєрідним порталом між світами. А ніч з 13 на 14 січня - це той час, коли Маланка виходить у наш світ за допомогою Василя, якого можна ототожнювати з богом слов'ян Велесом", - розповідає етнолог Світлана Творун. 

За християнським календарем це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають – гостини Меланки. У народній традиції обидва свята об’єдналися у Щедрий вечір, або свято Меланки.

Як колись "доїли" голову колгоспу та інші цікавинки святкування Щедрого Вечора на Вінниччині - фото 1

Щедрий або Другий Святий вечір називають також Голодна кутя. Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників. Світлана Творун каже, що кутю на Вінниччині готують особливу.

"Ще одна особливість - наша кутя. В ній обов'язково має бути пшениця, мак та мед, що символізують родючість та достаток. В деяких селах Вінниччини на Старий Новий рік досі печуть хліб, який називають Мокошею", - пояснює народознавець. 

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються "водити Меланку". Переодягнені хлопці висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них зазвичай перевдягнений в жіноче вбрання, і його називають Меланкою. Якщо в хаті, де є дівчина на виданні, Меланка вкраде якусь річ, протягом року мало відбутись весілля.

Як колись "доїли" голову колгоспу та інші цікавинки святкування Щедрого Вечора на Вінниччині - фото 2

Загальний улюбленець - Коза. Їй потрібно було бешкетувати, а учасники дійства мали її розсмішити. "На Вінниччині був цікавий випадок, коли Козу грав голова колгоспу, якого ніхто не зміг розсмішити. Доки один з односельчан не запропонував Козу... подоїти", - розповідає Світлана Творун. 

За її словами, все святкове дійство на Маланки мало символізувати сакральний шлюб Велеса та Мокоші. Для цього в сільській хаті було відведено спеціальне місце - піч, яку напередодні заборонялося палити, спати на ній. "В одному з сіл Вінниччини напередодні піч навіть підбілювали колосками. Вважалося, що вона - той портал, через який в наш світ проходять Маланка та Василь. І в кожній хаті для них має бути своє місце, де відбудеться сакральне весілля", - каже народознавець. 

"Перевдягання у Василя та Маланку, дідухів та інших персонажів - спроба відволікти сили потойбіччя від справжніх Василя і Маланки. Тому дідухів щедро пригощають, дійство має бути веселим, щоб відволікти духів від Василя та Маланки, аби вони забули про їхнє переслідування та дали їм з'єднатися у світі людей", - додає Світлана Творун.

Як колись "доїли" голову колгоспу та інші цікавинки святкування Щедрого Вечора на Вінниччині - фото 3

Кожен персонаж імпровізованого карнавалу був символом людських чеснот та пороків. Звісно, за сценарієм, добрі сили зрештою перемагали зло.

"Один з обов'язкових персонажів - ведмідь, що уособлює чоловічу силу. Традиційно до "почту" героїв входять циган, юдей, а на Поділлі має бути москаль. Традиційними є представники силових структур - воїни. На Західній Україні - драгуни, в Центральній - солдати. В одному з сіл Ямпільщини - міліціянти", - зауважує Світлана Творун.

Як колись "доїли" голову колгоспу та інші цікавинки святкування Щедрого Вечора на Вінниччині - фото 4

Наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять – тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

З щедрою кутею пов’язано багато побутових обрядів. Так, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби "Новий рік зустріти в мирі і злагоді". Хлопці, котрі перед цим "отримали гарбуза", вдруге засилали сватів з надією на згоду.

Ввечері цього дня дівчата ворожать. В деяких регіонах України збереглася дохристиянська народна традиція за якою коли дівчата починали ворожити, парубки викрадали в них вдома ворота або хвіртки, хоч би як не стерегли господарі. Щоб повернути втрату, батько дівчини мусив ставити могорич.

Як колись "доїли" голову колгоспу та інші цікавинки святкування Щедрого Вечора на Вінниччині - фото 5

Цікаво, що Україна - одна з небагатьох держав світу, де словосполучення "Старий Новий рік" не викликає здивування. Це свято ми відзначаємо в результаті розбіжностей між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарями. За словами етнолога Світлани Творун, Різдво в Україні насправді має святкуватись перед Новим роком. Адже Різдво пов'язане з народження Христа, а Новий рік - з його обрізанням.

"Нам в Україні потрібно щось з цим робити. Якщо ми святкуємо Новий рік в січні, то Різдво має бути 25 грудня. Приємно, що цю невідповідність помічають на рівні держави. Тим більше, лише кілька православних церков відзначають Різдво 7 січня. Навіть якщо згадати старовинні українські традиції, то знову таки маємо 25 грудня. Адже саме тоді наші пращури вшановували завершення зимового сонцестояння, коли день збільшується", - переконана Світлана Творун.

Фото з сайту vgolos.com.ua

Більше новин Вінниці та області читайте на Depo.Вінниця

Loading...
Loading...