Вінниця

Вінничани патентують винаходи і в комерційних цілях, і "для тещі"

Патентний повірений розкрив таємниці "патентної кухні" і пояснив, навіщо потрібно реєструвати право інтелектуальної власності

16 червня 2016, 09:00

Вінничани патентують винаходи і в комерційних цілях, і "для тещі"

Як і навіщо потрібно реєструвати право інтелектуальної власності на винахід, арт-об'єкт чи влучний вислів Depo.Вінниця розповів патентний повірений України Ігор Шевченко.

- Для початку – трохи лікнепу: що таке патент і що його наявність дає власнику?

Почнемо з того, що охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності – це не лише патенти. Є ще свідоцтва: або авторське на якусь розробку чи рецептуру або на знак для товарів та послуг. Тому фактично ми можемо говорити про патентування, але розуміти під цим терміном захист прав людини на результат творчої діяльності.

- Яка різниця між патентом та свідоцтвом?

Патент видається на технічні, конструкторські або дизайнерські рішення, а свідоцтво – на твори в області мистецтва, літератури, кінематографу, або знаки для товарів та послуг, тобто торгові марки чи товарні знаки, бренди.

- А в чому полягає ваша функція?

Допомогти професійно розібратися, чи є об'єкт інтелектуальної власності, яким чином його захистити, тобто яким охоронним документом, і як комерціалізувати його та захищати права при їх порушенні. Для цього мені потрібен опис об'єкта. Його можна надіслати електронною поштою або принести в офіс. Можна звернутись і телефоном. Наприклад, людина з іншого міста телефонує і каже: "Я пишу вірші, і в мене є цікавий вислів. Чи можу я його закріпити за собою, щоб ніхто його не використовував?"

- І таке буває?

Слоган, вислів, логотип, назва, найменування – все може бути зареєстровано як торгова марка. Ось я придумав, наприклад, вислів "Маємо те, що маємо". І я хочу, щоб права на нього належали тільки мені. Тоді подається заявка, отримується свідоцтво на право інтелектуальної власності, і відтепер вислів виключно мій. Адже будь-який охоронний документ – це монополія, яку видає держава в межах усієї України одній особі на певний час. І ця монополія полягає у праві самостійно використовувати, дозволяти іншим використовувати і забороняти будь-кому в межах України те, на що виданий охоронний документ.

- Ви сказали "на певний час". А скільки він може тривати?

Свідоцтво на торгову марку видається на 10 років, але кількість продовжень необмежена. Наприклад, Coca-Cola в зареєстрованому вигляді діє понад 100 років. До речі, власником торгової марки може бути не лише компанія, а й фізична особа, і одна фізична особа може бути власником декількох торгових марок. Наприклад, мешканець Харкова зареєстрував понад 30 торгових марок і використовує їх у своїй діяльності. Є заявники, які реєструють торгові марки виключно з метою здавати їх в оренду. Вигадують цікавий слоган, цікаве зображення і потім отримують від цього зиск. Фактично реєстрація прав на будь-який об'єкт інтелектуальної власності аналогічна оформленню прав на будь-яке майно, яке можна подарувати, залишити у спадок, здати в оренду, внести у статутний фонд…

- Як часто реєструють торгові марки?

Фактично це лідер в реєстрації будь-яких прав. І це характерно для всієї України. Але захистити патентом можна і комп'ютерну програму, і рецептуру рибних пельменів чи корму для тварин. Мова не йде виключно про високі космічні технології. Це може бути абсолютно побутова річ, але в цьому й полягає її цінність. Бо у космічних технологій споживачів раз-два і все, а у побутових речей – безліч.

- Як Ви визначаєте можливість реєстрації?

Робиться патентний пошук, щоб визначити, є підстава надати охоронний документ чи нема. Для цього ми просимо максимально повний опис винаходу. Потім у заявці ми не зобов'язані повністю описувати і розкривати усі деталі, адже це питання конфіденційності. А далі ми із заявником визначаємо, який обсяг інформації пускаємо в офіційне звернення в Державну службу інтелектуальної власності для отримання охоронного документу.

- Звідки Ви берете інформацію під час пошуку? Існує єдина база даних патентів?

Єдиної патентної бази немає, але є патентні бази різних країн. Якщо патент "заточений" на країни колишнього Радянського Союзу, то тут краще робити пошук по патентному відомству Російської Федерації, оскільки з розвалом СРСР уся патентна база залишилася у Москві. І, роблячи зріз по Роспатенту, ми отримуємо інформацію по всіх технічних, конструкторських чи дизайнерських рішеннях, які були в СРСР.

- За який період?

За дуже тривалий час, але я спеціально цього не досліджував. Наприклад, у патентному відомстві США в електронному та друкованому вигляді зберігаються патенти початку минулого століття: 1918, 1919 року. Зрозуміло, вони вже не чинні, але їх зберігають як підтвердження відповідального ставлення до права власності. Думаю, цим можуть похвалитися і інші патентні відомства.

- Що не можна запатентувати?

Існує цілий перелік. Наприклад, це фізичні явища, математичні формули, національна символіка, назви країн, символіка міжнародних організацій. Не можна отримати монопольні права на прізвища та імена відомих людей.

- Напевно, траплялися і випадки, які можна віднести до розряду курйозів?

Є такі технічні рішення, патенти, які ми називаємо "для себе" або "для тещі". Тобто такий охоронний документ можна лише повісити на стіну, тому що на практиці використати це неможливо. У мене був приклад, коли людина довго ходила і просила запатентувати абсолютно непрактичну річ, яка однозначно не може бути запроваджена у виробництво, бо є недоцільною. З формальних ознак ми її запатентували: виконали всі умови. Експерти, я думаю, посміхнулися, але патент видали.

- І скільки таке задоволення може коштувати?

Якщо ми говоримо про авторське право, загальна сума витрат – близько 670 гривень: два держмита, послуги зі складання документів та супровід усього періоду реєстрації до отримання охоронного документу. Якщо йдеться про винахід, то сума більша. А якщо людина претендує на захист права за кордоном, то це вже декілька тисяч умовних одиниць.

- Що найцікавішого Вам доводилося реєструвати останнім часом?

Захисний пристрій для плит. Маленькі діти, залишаючись без нагляду біля газової чи електричної плити, можуть на себе стягнути посуд з гарячою водою чи стравою, а пристрій запобігає цьому. Зараз ми працюємо з підприємством з Кіровограду: захищаємо дизайнерське і конструкторське рішення інвалідних візків. Вони надзвичайно зручні, і в них можна пересуватися по бездоріжжю. Патентуємо ми і комп'ютерні програми, ігри – у першу чергу для мобільних пристроїв. Нещодавно з медичного університету були – реєстрували програму, яка на підставі введених даних підбирає ліки і вираховує дозу. Зараз подано заявку на концепцію безпеки авіасудна. Вона полягає у тому, що при аварії пасажирський салон перетворюється на окрему капсулу з парашутом, яка опускається на землю.

- А з космічним чимось доводилося стикатися?

Так. Ви, напевно, чули, що команда українських винахідників виграла конкурс NASA. І зараз хлопці надзвичайно зацікавлені в тому, щоб додатково закріпити права на свою розробку охоронними документами. Яка б правова держава не була, а інтелектуальне рейдерство є скрізь.

- Мистецьке щось було?

Патентували унікальний спосіб нанесення декоративного зображення. Робиться картина, потім скло, яким вона покривається, розбивається і запікається певним способом. Ця особлива методика вже захищена, а її власник хоче відправляти заявку для захисту ще у Польщі та в Німеччині. До речі, три патенти має наша рецептура макаронних виробів. Власник патентів був у Польщі на міжнародній виставці, зацікавив італійця, який сказав: "Мені цікава твоя розробка, але якщо ти мені протягом місяця не покажеш принаймні номер міжнародної заявки на реєстрацію, я зареєструю її в Італії". І він це зможе зробити, бо охоронні документи мають територіальне обмеження.

- Процедура реєстрації в Україні та за кордоном сильно відрізняється?

Однакова. Українське законодавство, яке її регламентує, писалося на підставі міжнародних законів. Україна на сьогодні підписала фактично усі міжнародні угоди, які стосуються об’єктів інтелектуальної власності. Тому українському заявникові не потрібно шукати мого колегу в Європі, Китаї чи США. Він може подати заявку через українського патентного повіреного, посилаючись на вже зареєстровані в Україні права.

Інша справа, що у нас відстає формування правової культури відносно об'єктів інтелектуальної власності. Якщо в Європі шукати власника об'єкта інтелектуальної власності – це природно, бо воно сприймається так само, як і право власності на майно, то у нас це, на жаль, наразі сприймається як абсолютно різні речі. Це все одно, що побачити на вулиці автомобіль, сісти покататися в ньому, а потім сказати: "А я не знав, що це чиясь машина". На жаль, у нас така ситуація ще можлива. Проте спостерігається і позитивна динаміка: якщо раніше права захищали "щоб було", то зараз – щоб комерціалізувати і на цьому заробити. І кількість заявників за останні роки зросла на порядок.

Більше новин Вінниці та області читайте на Depo.Вінниця

Loading...
Loading...