Як німці-пенсіонери вчать українців робити бізнес

Для більшості громадян України вихід на пенсію автоматично означає "випадання" із соціального життя. Максимум активності літні люди проявляють у поїздках на вранішньому тролейбусі на ринок чи в лікарню та сидінні на лавочках біля під'їздів в колі однолітків.

На відміну від них, пенсіонери з країн ЄС мають можливість не лише зробити своє життя більш різноманітним, а й приносити користь іншим. І не лише у себе на батьківщині, а й за кордоном.

Так, вже протягом 30 років у Німеччині за підтримки уряду діє програма SES (Службa Старших Експертів). Суть її полягає у тому, що фахівці у різних галузях, які вийшли на заслужений відпочинок, на громадських засадах діляться своїм досвідом з усіма, хто цього потребує: представниками бізнесу, соціальної сфери, освіти, охорони здоров'я і так далі.

Аналогічні програми існують і в інших країнах ЄС, зокрема, Італії, Нідерландах, Франції. У кожної є свої нюанси, але мета однакова: зробити так, аби люди пенсійного віку відчули себе затребуваними.

"За кордоном дуже ціниться досвід літніх людей та чисто родинні моменти: головний інженер заводу або директор готелю пішов на відпочинок і сидить цілий день дома, це "напружує" його дружину, тож вона готова відправити чоловіка на декілька тижнів за кордон, щоб він займався корисною справою", - жартує координатор Європейського офісу при Торгово-промисловій палаті України Мартін Ройтер.

Наслідком таких мандрівок лише німецьких пенсіонерів є 40 000 втілених проектів у різних куточках світу. "Організації, які запрошують експерта, мають перед собою певні виклики: вихід на європейський ринок, питання щодо стандартизації продукції чи підвищення якості та ефективності. Або менеджменту, модернізації, захисту навколишнього середовища. Всі ці питання допомагають вирішити експерти SES", - каже Мартін Ройтер.

Запросити фахівця-пенсіонера просто. Для цього достатньо звернутися до одного з представництв SES в Україні (у Львові, Києві, Запоріжжі, Одесі чи Бердянську) із заявкою, де описана проблема, яку потрібно вирішити. Заявку пересилають до Німеччини, де підбирають необхідну людину. При цьому німецька сторона бере на себе оплату страховки фахівця та його переліт до України.

У свою чергу сторона, що приймає, має забезпечити експерту переїзд з аеропорту, проживання у пристойних умовах, триразове харчування та добові у розмірі 5 євро на день. Плюс, у разі необхідності, перекладача.

"В ідеалі після перебування експерта в країні контакт з ним залишається, і його можна запрошувати ще і ще", – каже Ройтер.

"Ми користувалися послугами експертів SES двічі. Перший раз - у 2010 році, коли фахівець пропрацював у нас два місяці. Завдяки цьому ми отримали можливість впровадити багато новацій у виробничих процесах та вивести виробництво на новий рівень", - розповідає керівник групи компаній "BRATSLAV" Петро Михайленко.

Цьогоріч підприємство протягом двох тижнів консультував вже інший спеціаліст. Але цього терміну виявилося недостатньо: фахівець встиг лише вникнути у виробничий процес та розібратись особливостях ведення бізнесу в Україні. Тому вирішено було звернутися до представництва SES із проханням надати фахівця ще на два тижні.

За словами Мартіна Ройтера, найбільшою популярністю в Україні користуються експерти харчової галузі. Так, розповідає він, один підприємець вирішив виробляти німецькі сосиски. Тож запросив німецького фахівця, аби той, умовно кажучи, зазирнув до каструлі, де вони готуються. Експерт, який прибув на запрошення, був не просто спеціалістом, а засновником компанії з виробництва сосисок, якою зараз керує його син. Зрештою німецькі та українські бізнесмени стали діловим партнерами.

В Узбекистані та Казахстані, наприклад, перевагу надають фахівцям з готельно-ресторанної справи. В Україні ж таких замовлень мало. "Я дуже багато проживаю в українських готелях, і це гарні готелі, але багатьом я б на 2-3 тижні експерта запросив. Є дрібниці, які можуть зіпсувати картину", - ділиться досвідом Мартін Ройтер.

Допомагають німецькі експерти і освітянам. Так, одного з них запрошували до Києво-Могилянської академії – допомагати фахівцям бізнес-інкубатора писати проекти з підтримки бізнесу. Ще один проект, який згадує Ройтер, – соціальний. Фахівець з фізіотерапії приїздила до центру реабілітації дітей-інвалідів у Сумах та проводила семінари і надзвичайно популярні майстер-класи для лікарів, медичних сестер і батьків дітей. А оскільки Центр мав фінансові труднощі, транспортні видатки взяла на себе одна з благодійних організацій.

"Для соціальних інституцій, які запрошують експертів, діють такі ж умови, як і для бізнесу. Але у SES є спеціальний фонд, який може покривати додаткові витрати. Так, у Сумській області був потрібен перекладач, який працював з ранку до вечора, і SES оплатила його послуги. Але я завжди пропоную шукати партнерів в Україні. Якщо проект цікавий – це можливо", - каже Мартін Ройтер.

Німці, безперечно, молодці: і іншим допомагають, і про своїх пенсіонерів потурбуватися не забувають. Лишається сподіватися, що настануть часи, коли програма, подібна до SES, з'явиться і на теренах України. Адже і нашим пенсіонерам є чому навчити молодше покоління, і помандрувати їм теж не завадить. І не лише автобусом - від кінцевої до кінцевої.