Паркан, проїзд і тубдиспансер: Як вінничани інтереси петиціями відстоювали

Он-лайн інструмент Єдина система місцевих петицій стартував у жовтні 2015 року. За півтора роки його існування вінничани зареєстрували майже шість сотень електронних петицій. Станом на 6 квітня виконком Вінницької міської ради розглянув та надав відповіді на 203 електронні вимоги вінничан. Відповідно, близько 400 петицій так і не набрали необхідних для реакції влади 350 підписів

Depo.Вінниця вибрала п‘ять петицій, які набрали найбільшу кількість голосів вінничан. Зрозуміло, що далеко не всі вимоги вінничан, які були озвучені в найпопулярніших петиціях, мали очікуваний заявниками результат. І причини тому - найрізноманітніші.

Варто одразу зауважити, що кількість підписів під тією чи іншою петицією, не завджди пямопропорційна важливості піднятого питання в загальноміських масштабах. І по "топовим" вінницьким петиціям ця тенденця прекрасно прослідковується. Найбільше електронних підписів "назбирали" ініціативи, які підкріплені гучними вуличними акціями, з попереднім "розкачуванням" тем в соцмережах. Як результат - такі ініціативи отримують медійний супровід, що не може не відобразитись на кількості електронних підписів на підтримку ідеї.

Як от наприклад петиція про невдоволення групи вінничан, чиї діти навчаються в двох сусідніх школах, оптимізацією цих навчальних закладів. Здавалося б питання на зачіпає навіть значного відсотку вінничан, однак в результаті акцій батьківського активу, які включали протестну ходу центром міста та блокування руху транспорту навпроти міськвиконкому, ця тема активно висвітлювалась в ЗМІ. Тож не дивно, що петиція про заборону об'єднання навчальних закладів – друга за кількістю голосів з майже шести сотень інших звернень.

Аналогічні причинно-наслідкові зв'язки вивели петицію про заборону будівництва паркану навколо центрального вінницького парку в абсолютні лідери за кількістю набраних електронних підписів.

Однак про це – трохи пізніше, а в першу чергу хочеться відзначити найпровальніші петиції вінничан, які спромоглись набрати менше 5 підписів. Таких - всього дві. Це петиція двох чоловіків - Владислава Бондаря та Вадима Шмагалова. Перший запропонував збудувати житлові будинки на острові Кемпа, що знаходиться прямо за славнозвісним світломузичним фонтаном. Другий - спробував накласти мораторій на перейменування вулиць та площ Вінниці. Як результат – будинки на Кемпі хочуть бачити лише двоє вінничан (цікаво, що автор петиції свою ініціативу так і не підписав), а залишити "совок" у назвах вінницьких вулиць захотіли троє вінничан, у цьому випадку - включно з автором петиції. До речі, саме вінничанина Вадима Шмагалова можна назвати найактивнішим "петицієдавцем" міста. Лише з квітня минулого року цей чоловік зареєстрував близько двох десятків електронних петицій.

Вінничанин Шмагалов, який до речі є помічником нардепа-"трильйонера" Сергія Мельничука, вимагав прокладення тролейбусного маршруту через міський морг, створення "Банку безкоштовного одягу", ліквідації "Муніціпальної поліції", досліджень впливу "антиснігової" суміші на речі та здоров'я людей, скасування новорічних відпусток для міської влади та перенесення велосипедних доріжок на проїжджу частину.

У своїх петиціях він розповідав про непрозорість "Прозорого офісу", пропонував замість "живої" головної новорічної ялинки міста встановлювати штучну, хотів зобов'язати депутатів та чиновників діставатись на роботу пішки, велосипедом або громадським транспортом. А ще - вимагав залишити радянську символіку на вінницькому літаку-пам'ятнику з площі Космонавтів, мовляв, так має бути "згідно стандартів СРСР". Більше того, чоловік всерйоз домагався заборонити вживання слів, що мають спільний корінь "комуна", аргументуючи тим, що це поняття - "винахід французьської та Великої Жовтневої революцій", на інтелектуальний спадок яких сучасна декомунізована Україна просто не має права.

Зрештою, що тут дивуватись, якщо вінничанин Шмагалов наприкінці минулого року зареєстрував дві петиції, які суперечать одна одній. В петиції від 5 грудня він вимагає накласти мораторій на встановлення пам'ятників у Вінниці, а 24 грудня - реєструє петицію з вимогою… встановити пам'ятник Садовському, або цукерці, або працівнику ринкової торгівлі.

Звісно це добре, що людина не байдужа буквально до всього, що відбувається в місті (мабуть гіршою є інша крайність - коли жителі міста абсолютно не цікавляться громадським життям). Однак, до якості ініціатив все ж варто підходити серйозніше, адже можливо саме через безглуздість деяких з них, вінничани часто не вважають Єдину систему електронних петицій, важливим інструментом впливу на владу.

Повертаючись до нашого рейтингу найпопулярніших серед вінничан електронних петицій, зауважимо, що усі вони були подані у лютому – липні 2016 року.

П'яте місце рейтингу посіла петиція "Зменшення тарифу на проїзд у громадському транспорті", що набрала 469 підписів вінничан.

Її автор Богдан Пеструшко обурився минулорічним підняттям вартості проїзду у муніципальному транспорті. Він пише, що 3 гривні за проїзд в трамваї – "це вже занадто"!

"Якщо людині потрібно проїхати 1-2 зупинки, то чому вона має платити за це такі кошти? Щодня люди їдуть на роботу це 3 грн + 3 грн додому в сумі 6 грн. на 30 днів = 180 грн", - йдеться у петиції вінничанина.

Виконком Вінницької міськради у своїй відповіді зазначив, що попередній тариф на проїзд був введений у 2014 р. А так як зросли витрати на електроенергію, технічне обслуговування, ремонт транспортних засобів та оплату праці, КП "Вінницька транспортна компанія" попросила чиновників переглянути вартість проїзду. Таким чином в мерії вважають підняття вартості проїзду для вінничан абсолютно виправданим. Більше того, зазначають, що планово – нормативна собівартість тарифу взагалі складає 3,50 грн., відтак підняті тарифи у Вінниці насправді навіть занижені.

Як результат, з 1 липня 2016 року вартість проїзду в трaмвaях і тролейбусaх Вінниці коштує 3 гривні; В муніципaльних aвтобусaх – 3,5 гривень; А у мaршрутках - 4 гривні.

Четверте місце рейтингу посіла петиція "Про заборону перенесення протитуберкульозного диспансеру №2", електронний підпис під якою поставив 481 вінничанин.

Автор петиції Анатолій Забіяка вважає, що перенесення тубдеспансера у міську клінічну лікарню №3, що на Старому місті, є грубим порушенням санітарних норм.

"Дане приміщення немає окремої каналізаціїї та інших комунікацій, прилегла територія немає лісової чи паркової зони. Проте поруч знаходяться Пологовий будинок №3, Міська лікарня "Центр матері та дитини", дитячий садочок №38, центр первинної медико-санітарної допомоги та густозаселений житловий масив", - аргументує вінничанин.

У своїй відповіді працівники виконкому зауважили, що остаточне рішення щодо ліквдації спецзакладу за Вінницькою обласною радою, адже тубдиспансер знаходиться на балансі області.

"В будь-якому випадку, при прийнятті Вінницькою обласною радою рішення щодо ліквідації обласного протитуберкульозного диспансеру №2 виконавчі органи міської ради будуть дуже виважено підходити до вирішення питання надання фтизіатричної допомоги жителям міста", - зауважили в міськраді.

Згодом депутати облради все ж ліквідували тубдиспансер. А вінницькі активісти досі судяться з самоврядним органом, називаючи його рішення неконституційним.

Третє місце рейтингу належить петиції "Заборонити вбивати безпритульних тварин", яку підтримали 488 вінничан.

Петицію ініціювала громадська організація "Агенція журналістських розслідувань". Автори петиції запрошували вінничан заборонити будівництво нового притулку, мовляв, там "собак будуть вбивати за наші ж гроші".

"В 2016 році міськрада планує почати будівництво муніципального притулку для тварин за 4,5 мільйонів гривень. Там тваринам буде відпущено 45 діб, щоб знайти господаря. Інакше їх вбиватимуть, ввівши смертельну вакцину", - йдеться в петиції.

Забігаючи наперед, хочемо відзнаяити, що проблема, піднята саме в цій петиції, можливо й не повною мірою, однак отримала бажані зрушення.

У своїй відповіді члени виконкому міськради зауважили, що не бачать підстав для скасування будівництва муніципального притулку.

"Тваринам, що перебуватимуть у притулку, буде надаватись ветеринарна допомога. Притулок обов'язково матиме облаштовані приміщення (відділення): ветеринарну клініку, приймальне відділення, карантинне відділення, ізолятор, відділення для утримання тварин", - написали у відповіді на петицію.

Від евтаназії чиновники теж не збираються відмовлятись, мовляв цей метод може застосовуватись у разі виявлення у тварин особливо небезпечних інфекційних хвороб, тяжких травм та каліцтв не сумісних з життям, невиліковних хвороб.

Однак, під тиском громадських слухань, з "Програми регулювання чисельності тварин гуманними методами", яку майже одноголосно затвердили депутати міської ради, виключили норму про "інші підстави для проведення евтаназії", яка по-суті "розв'язувала руки" відповідальним службам для масового вбивства чотирилапих безхатченків. Адже для того, щоб усипити бездомного песика можна, при бажанні, знайти чимало "інших підстав".

Крім того з Програми було прибрано норму щодо евтаназії тварини через 45 діб перебування в притулку, натомість чітко зазначено випадки проведення евтаназії; розроблено Порядок реєстрації і паспортизації домашніх тварин; введено Інститут опікунства. Словом, компроміс було знайдено і торік у Вінниці по вулиці Гонти розпочалось будівництво муніципального притулку.

Друге місце рейтингу посіла петиція "Батьки та учні – проти об'єднання 5 та 31 шкіл", за яку підписалися 560 вінничан.

Автор петиції Андрій Курбет, який ймовірно є батьком учня однієї зі шкіл, що потрапили під програму оптимізації. Він пише, що ані школярі, ані їхні батьки не мають бажання змінювати навчальний заклад, який обирали свідомо. А через нововведення молодші класи з 31 школи будуть змушені перейти до 5 школи, а старші класи з 5 школи - в 31-шу.

"Більшість батьків, учнів і вчителів категорично проти подібного експерименту. Ми, як батьки, усвідомлено обирали навчальний заклад і розуміємо, що зобов'язані захищати інтереси своїх дітей. Ми розуміємо, що наслідки подібного об'єднання можуть мати негативні наслідки для дітей в першу чергу. Вже сьогодні старшокласники двох шкіл обговорюють майбутні конфлікти, а батьки молодших класів зниження санітарно-гігієнічних умов для дітей", - йдеться в петиції.

Вимогою більш ніж півтисячі підписантів петиції було скасування об'єднання шкіл.

Однак у виконкомі спробували пояснити, що зміни в навчальних закладах впроваджують з найкращими намірами: "з метою створення комфортних умов навчання в одну зміну для учнів 1-4-х класів та формування оптимальної мережі класів".

"При переведенні з однієї школи в іншу викладачі вказаних шкіл не втратять ні в заробітній платі, ні в надбавках. Перехід учнів буде відбуватися разом з їх педагогами. Скорочення або звільнення педагогічних працівників внаслідок зазначених подій не відбуватиметься", - відповіли чиновники.

Звісно, відповідь виконкому не задовільнила ініціативну групу батьків, однак після численних переговорів та пошуку компромісів з міською радою, "градус" напруги спав. Реорганізацію навчальних зкладів зрештою провели - крапку в цьому питанні поставили депутати міської ради, ухваливши відповідне рішення.

Перше місце рейтингу посіла петиція "Заборонити обгороджувати Центральний парк великим парканом за 2,2 мільйона гривень", яка набрала 572 електронних підписи.

Автор петиції - вінничанин Владислав Боднар обурюється через велику суму грошей, яку виділено на паркан, а також запевняє, що з появою огорожі, стануть неможливими нічні прогулянки парком.

"Це просто обурює. Ні в якому разі це не треба допустити", - пише вінничанин.

Крім петиції противники паркану проводили різні акції протесту та висловлювали свої аргументи у соцмережах та ЗМІ.

Виконком міськради опублікував відповідь на цю петицію. Чиновники пояснюють на скільки, на їхню думку, важливим є встановлення паркану. Зокрема, зауважують, що паркан збереже відремонтовані атракціони, клумби та лавки від вандалів, а також заважатиме дітям вибігати на проїжджу частину на вул.Магістрацькій.

"Паркан є об'єктом благоустрою і невід'ємною частиною парку", - йдеться у відповіді виконкому.

Чиновники не бачать підстав відмовлятися від свого задуму і запевняють, що паркан місту потрібен. Згодом їх підтримали і депутати міськради. Тож наприкінці 2016 року у Вінниці все-таки розпочали встановлювати паркан довкола центрального парку. Цьогоріч з настанням тепла роботи поновились і сьогодні парк активно обростає новою огорожею.

На завершення хочеться зауважити - ясно, що факт набрання необхідної кількості електронних голосів, не передбачає позитивного рішення відповідального органу влади та вирішення спірного питання на користь "петицієдавця". Однак тенденція щодо врахування думки громади має прослідковуватись, інакше, навіщо цей інструмент взагалі існує?

З іншого боку постає логічне питання і до якості ініціатив громадян, а точніше - їх "дружбою" зі здоровим ґлуздом, а головне - відповідність українським реаліям та об'єктивним можливостям, які часто не беруться до уваги "петицієдавцями".